Всі дружньо працюймо для свого та спільного добра!
Значення жінки в сільському господарстві під теперішню пору набрало особливої ваги. Багато чоловіків, синів та братів працює в Службі Батьківщині, по фабриках міст та містечок. Прорідли також ряди жіноцтва. На селі тепер господарюють жінки, вони кермують господарствами. Українські жінки вміють добре працювати, це доказала перша світова війна. Тепер обставини значно змінилися, переживаємо нову добу, в якій становище жінки прибрало на вазі, бо нею опікується держава, як важним чинником у боротьбі за існування нації, як джерелом сили народу.
Українська селянка мусить тепер перебрати на себе не тільки ввесь тягар ведення цілої господарки в так тяжких часах, але мусить стати належною виховницею своїх дітей на нових основах. Щоб цим завданням подолати, щоб їх виконати зі справжньою користю для свого народу, треба нашим жінкам себе гуртувати в Секціях Господинь при Кружках Товариства "Сільський Господар", у Секціях Жінок при наших Комітетах та треба образуватися, щоб поширити свій світогляд, поглибити своє знання, щоб навчитися по-культурному жити та по-новітньому працювати. При цьому наші жінки мусять зрозуміти, що минули ті часи, коли жінка не організувалася, коли вона стояла осторонь громадянського життя у своєму селі. Тепер настали інші часи, які приневолюють увесь нарід до об'єднання в спільній праці для спільного добра. Це тимбільше обовязує жінок на селі, бо вони виховують нашу молодь, підвалини нації, вдержують домашнє вогнище, помагають у господарстві. А це все вимагає практичного знання та освіти.
Наші жінки на селі повинні звернути дбайливу увагу на домашнє господарство. Здоровя українського народу сильно загрожене воєнними діями. Тому треба подбати, щоб було подостатком цінної городовими, яка дає силу до праці, треба садити багато моркви, салати, шпінату, ревені, стручкових попри звичайну у нас городовину. Придбаймо кущі малин, порічок та порозсаджуймо їх по всіх закутках городу і саду. Великий брак товщів та цінної білковини в теперішній їжі селянської сімї можна усунути, висіваючи олійні рослини — ріпак, льон, коноплі, мак, соняшник, сою, плекаючи кози та крілики.
Та не тільки недоживлювання підриває здоровя нашого народу. Темні, вогкі та брудні хати — це основне джерело всяких хворіб, що десяткують наш нарід. А чейже і в нaйбіднішій хатині можна при добрій волі господині вдержати чистоту і порядок. Завжди треба провітрювати хати, дати доступ благородним сонячним промінням. Тому не тримайте на вікнах цвітів, не заслонюйте їх фіранками. Замуровані вікна переробіть, щоб можна було відчиняти. Біліть ваші хати зі зовні та внутрі. Вапно вбиває зародні хворіб. Подбайте про деревяну долівку, глиняна долівка нехай буде завжди рівна, щоб не трималася вогкість, яка сприяв розвиткові хвороботворчих зароднів. Подбайте, щоб ваші діти милися і були завжди чисто зодягнені.
При кружках "Сільського Господаря" існують Секції Хліборобського Вишколу Молоді. Пішліть туди ваших синів та доньок, нехай навчаться зразково, по-новітньому господарювати. Припильнуйте їх, щоб дома багату корисного читали, щоб просвічувався їхній ум. Дрібних дітей посилайте в дитячі садки, де виховають їх на примірних українських громадян і громадянок, на добрих і вірних членів нації.
Алькоголізм — це попри сухоти найстрашніший ворог нашого народу. Він допровадив наш нарід до матеріяльної руїни, до занепаду духової культури. З цим народним лихом треба нашим жінкам повести рішучу боротьбу. Тепер дуже поширився виріб самогону який нищить нас матеріяльно-морально і фізично. Організуймо Гуртки абстинентської акції, допомагаймо поширювати тверезість, святкуймо родинні та церковні свята й урочистості без алькоголю.
Не менше важною справою це добра, фахова поміч жінки в господарстві. На прибутковість господарства складається дуже багато чинників і тому треба поділити працю, щоб кожну роботу виконати своєчасно і докладно. Жінка повинна подбати про чистоту приміщення для тварин, про чистоту тіла та про добру, здорову пашу. Треба також подбати про точність в догляді худоби, про точність в усьому. Господарюймо ощадно, ніщо не повинно змарнуватися — все треба використовувати. Всякі відпадки перемінити на родючий компост, сміття, послід, подення спалюємо, або збираємо в глибоких ямах, посипуючи негашеним вапном, щоб не розсівати бурянів. Вдержуємо зразковий порядок на подвірю, коло хати понасаджуємо цвіти, винищуємо всякий бурян, у саді вдержуємо землю завжди пухкою.
Жінки, візьміться з питомою вам енерґією до праці! Залишіть сусідські спори, особисті порахунки обмови. Всі дружньо працюйте для свого і спільного добра. Буде мені добре, то буде й другому, а тим і цілому народові.
Інж. Василь Баричко.
