Глобалізація дала дата-компанії крила; тепер додала ще й ахіллесову п'яту
Минулого року я брала інтерв'ю в Алєксандра Нікса, колишнього керівника Cambridge Analytica, коли він був у Мехіко. Він фонтанував енергією.
Почасти тому, що Cambridge Analytica тільки-но поміг Дональдові Трампу перемогти на виборах у США. Але також і тому, що Нікс бачив зростаючий попит на свої послуги по цілому світі, зокрема і в таких місцях, як Мексика напередодні виборів 2018 року.
Дійсно, його рівень, здавалося, уособлює підприємництво в епоху глобалізації: Cambridge Analytica збирала дані, незважаючи на кордони, й обслуговувала клієнтів у різних правових юрисдикціях — поза увагою чи контролем будь-якого національного уряду.
Все, закінчилося. На цьому тижні Нікс був відсторонений від участі в Cambridge Analytica — після записаної на приховану камеру фанфаронади британським журналістам про використовувану ним сумнівну тактику для впливу на вибори. А в Кремнієвій долині захитався Facebook — після того, як давній інформатор заявив, що через халатність компанія злила дані Cambridge Analytica.
Це шокує. Але в цій історії є ще один — менш помітний — поворот сюжету: за кілька годин до того, як Facebook оголосив минулого тижня про розрив усіх зв'язків із Ніксом, американський професор по імені Девід Керролл почав у Британії судовий позов проти Cambridge Analytica та її материнської компанії.
Якщо коротко, то Керролл і його колеги намагаються атакувати Cambridge Analytica та інші технічні групи, використовуючи транскордонний юридичний арбітраж. Іншими словами, глобалізація могла дати Cambridge Analytica (та іншим технічним компаніям) крила; але тепер вона дає в додачу ахіллесову п'яту.
Спочатку трохи історії. Кілька років тому, стривожившись тим, що такі компанії, як Cambridge Analytica і Facebook, займаються обробкою даних, Керролл разом з іншими науковцями почав боротьбу за зміни. Спочатку здавалося, що їм в цій боротьбі забракне зброї — принаймні на американській землі. Конгрес досі не виявляє жодного інтересу, щоб затискати американські тек-групи, водночас американське законодавство гарантує споживачам лиш обмежену приватність даних. І хоча в Європі існують жорсткіші правила конфіденційності, Керролл не розумів, можна їх використати в США чи навпаки. Як і Нікс: у знятих прихованою камерою кадрах він заявляє, що американська влада «не має абсолютно ніякої юрисдикції» над тим, що Cambridge Analytica робила за межами США.
Але торік Керролл помітив лазівку: хоча Cambridge Analytica є американською компанією, її зареєстрований контролер даних під назвою SCL Elections розташований у Великій Британії. Це означає, що навіть американські дані підлягають юрисдикції законодавства Великої Британії. В своєму британському позові Керролл насамперед вимагає від SCL ознайомити його зі всіма наявними в компанії даними про нього та інших позивачів. «Нікс сказав, що у нього є 4-5 тисяч точок даних про кожного американця, тому я хочу побачити свої п'ять тисяч точок даних», — пояснює Керролл.
Чи буде SCL змушений підкорятися — це ще належить з'ясувати. Але Керролл і його соратники сподіваються, що юридичні дії такого плану в поєднанні з одкровеннями інформаторів створять ефект доміно, який змусить владу США посилити свої стандарти, привівши їх у відповідність з більш суворими правилами в Європі.
Ця надія може здатися наївною, але цьоготижневі одкровення про Facebook і Cambridge Analytica вже започаткували генпрокурорські розслідування в кількох американських штатах. Хоч і з запізненням, але активно включається і Федеральна торгова комісія.
І є принаймні один прецедент того, що намагаються зробити цифрові активісти у своїй транскордонної кампанії: історія Фольксвагена. До 2015 року загальноприйнятою була думка, що пусковий механізм, який може змусити автомобільний концерн покращити свої екологічні показники, повинен запускатися в Європі, де розташована штаб-квартира німецької групи.
Але в тому 2015 році контроль у Каліфорнії виявив, що автовиробник порушив норми викидів. Це викликало ланцюг подій, які в кінцевому підсумку змусили європейські контролюючі органи діяти, а європейських автовиробників — враховувати каліфорнійські стандарти у своїх внутрішніх правилах.
Цифрові активісти намагаються проробити такий же трюк, але у зворотному порядку. Вони сподіваються змусити американські компанії підлягати жорсткішим європейським стандартам з причини доцільності — щоби перестрахуватися про всяк випадок.
Це просто нездійсненна мрія? Можливо. Але хто б десять років тому заклався, що Каліфорнія буде впливати на стандарти викидів у Німеччині? Крім всього іншого, події, пов'язані з Facebook і Cambridge Analytica показують, що глобалізація може призвести до непередбачуваних ланцюгових реакцій. Ігнорувати це означає створювати собі додаткові ризики.
Gillian Tett
Campaigners hit Cambridge Analytica where it hurts
The Financial Times, 22.03.2018
Зреферував О.Д,