О. Теодосій Теофіл Коструба ЧСВВ
Mагістер філософії, історик минулого України та Української Церкви, редактор і журналіст, член і співробітник Комісії старої історії України при Історично-філософічній Секції Наук. Т-ва ім. Шевченка, помер у Господі, після довгих і важких терпінь, принявши Пресв. Тайни, у Львові дня 3-го ц. м., в 36-oму році життя.
Він, син народного вчителя, народився в Старій Ягольниці, Чортківського повіту, 23. V. 1907 р. Вчився в ґімназії в Чорткові. Після матури, що її склав в Акад. ґімназії у Львові, студіював історичні та богословські науки у Львівському університеті. В січні 1940 р. з рук ВПреосв. Митрополита Андрея одержав Тайну священства. Недуга не дозволяла йому розвинути широкої праці в церкві. Від вересня 1941 р. постійно був прикований до постелі.
Перші історичні статті зачав друкувати в "Записках НТШ" (від 1928 р.), ще ґїмназійним учнем. Підчас університетських студій розвинув широку працю в Історичних Комісіях НТШ. В 1938 р. підготовив видання біжучої бібліоґрафії історичних видань, що її мала видавати історично-джерелознавча Комісія НТШ. Підготовив теж підручну бібліографію української історії. До історії України приладжував збірку джерел, що мала заступити перестарілі "Виїмки" Грушевського. Деякі частини цієї роботи появилися окремими виданнями (Опис Скитії, Галицько-Волинський Літопис, Повість временних літ). Особливу увагу у своїх наукових студіях призначував постаті та діяльності Галицько-володимирського князя Лева Даниловича.
Покійний теж прегарний знавець українського письменства, історик його та й критик. У "Літературно-критичній Бібліотеці", що її видавала Українське Книгарня та Антикварня Громницького у Львові, покійний подав низку літературних характеристик.
Як редактор (якийсь час "Хліборобського Шляху"), журналіст та публіцист умістив у нашій пресі понад 150 статтей та стільки рецензій і критичних оглядів. Статті були програмові, актуальні, історично-наукові, літературні, реліґійні. З виданих друком праць, крім вище згадуваних, покійний видав ще такі окремі праці: Матеріяли до історії м. Чорткова, Неіснуючий монастир оо. Василіян у Чорткові, Гетьман Іван Скоропадський, Православне духовенство, Радикали про унію, Василіянські монастирі в Белзі, Володимир Великий, Наші мученики за унію, Історія України І—V, Белз і Белзька земля від найдавніших часів до 1772 р., Пресвята Богородиця Цариця України, Найдавніша згадка про Бойківщину.
В покійному о. Т. Кострубі прощаємо людину не тільки глибокої історичної науки і знання, але теж благородного серця та широких товариських зв'язків.
Р. Лукань ЧСВВ.
*
Священичі похорони бл. п. о. Т. Коструби почалися в пятницю 5-го ц. м. в церкві ОО Василіян. У суботу, 6-го березня, після перевезення тлінних останків до церкви св. Петра і Павла, відправилися дальші похоронні обряди в тій же церкві. Після того похоронний похід рушив на Личаківський цвинтар. Його вів о. кан. В. Лициняк при співучасти численного духовенства. Співав хор під упр. проф. В. Панасюка. На цвинтарі, після відправлення панахиди, попрощав Покійного о. кан. О. Ґорчинський, що змалював коротко заслуги Покійного для українського народу. Крім нього прощав Покійного від товаришів п. Домбровський. У похоронах взяли численну участь представники духовенства, наукових кол та громадянства, в якому Покійний мав багато симпатиків. В. Й П.!
