У своєму осягненні постаті Наталії Кобринської опираємося на думку І. Франка про творчу індивідуальність та іманентність письменника: «найцінніше і найкраще в кожнім чоловіці, а тим більше в письменнику, се його індивідуальність, його духовне обличчя зі всіма його окремішніми прикметами». Така повноцінна інтелектуальна біографія, що зрівноважувала б творчий, біографічний, психодуховний аспекти, постає альтернативою канонічному жанрові літературного портрета, який зазнав сьогодні суттєвої модифікації завдяки тенденції осмислювати митця у різних виявах та індивідуально-творчих рисах.
Мабуть, лише так нам вдасться зрозуміти ті непрості колізії, що спіткали Наталію Кобринську на шляху громадянського подвижництва, в історії жіночого руху, її драматичні контроверзи з галицькою суспільністю, духовно-світоглядні перевтілення і творчі експерименти, які не знайшли визнання в адептів реалістичного письма, урешті — осягнути її надзвичайно субтильну душевну організацію та вдачу як жінки, що не завжди примиряла в собі стійкість громадянського характеру й особистісні розчарування та амбіції. Біографічний дискурс Кобринської варто розбудовувати не шляхом глорифікації чи ідеалізації письменниці, а через оприявнення колізій її життєвої драми, вглибляючись у суть її психотипу, дражливих епізодів смеркальних днів, проблем з тестаментом і рецепцією пізніх її творів, започатковуючи цим практику детабуювання окремих «сюжетів» її життєпису й простеження його «мотивів» крізь призму екзистенційної синтези «життя як трагедії» (Д. Лукіянович).
У контексті осмислення інтелектуальної біографії Наталії Кобринської доволі ефективною опцією для зглиблення індивідуальності письменниці на тлі її доби й оточення постає генераційний феномен як усвідомлена інтегрованість у соціопростір власного покоління. Адже будь-яка індивідуальна ідентичність не може існувати й тим більше еволюціонувати без певних колективних конструктів, соціальних цінностей, культурних символів свого часу, й у цьому сенсі особистісна ідентичність структурована ідентичністю соціальною.
Доповідачка: Алла Швець ‒ к.філол. н., заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України
Місце проведення: авд. 424, Гуманітарний факультет, вул. Козельницька, 2а