5 000 днів на Марсі

 

Марсохід від NASA «Оппортьюніті» вже 5000 днів мандрує Червоною планетою – більше, ніж будь-який інший пристрій, створений людиною. Тобто апарат завбільшки з гольфмобіль блукає поверхнею Марса 14 років. Завдяки йому маємо понад 225 000 знімків, незліченні дані та чималу кількістю несподіванок, серед яких навіть зовсім недавні: в одній ущелині «Оппортьюніті» знайшов загадкові смуги щебню.




Паралельні до схилу галькові смуги в ущелині Персеверанс на Марсі. Зображення: Washington University in St. Louis/ NASA.

 

Ця місія мала тривати 90 марсових днів: коли 25 січня 2004 року марсохід «Оппортьюніті» приземлився на Червоній планеті, він мусив передусім шукати сліди води на місці свого приземлення в кратері Іґл та досліджувати породу. І з цим успішно впорався: вже в перші місяці в марсовому пилі апарат виявив сполуки брому та сульфатні відкладення, присутність яких вказує на те, що тут колись була вода.

 

Після того, як марсохід тимчасово застряг у пустелі й пережив марсіанську зиму, в NASA вирішили подовжити місію. Відтоді він першим із створених людиною пристроїв пройшов марафон на Червоній планеті, виявив найбільший зі всіх відкритих колись на Марсі метеоритів і вистояв у багатьох пилових бурях.

 

17 лютого 2018 року «Оппортьюніті» досягнув нового рекорду: 5000 днів у дорозі Марсом. З огляду на те, що доба на цій планеті приблизно на 40 хвилин довша, ніж на Землі, це дорівнює 5251 земних днів. «Ми вже подолали певні точки відліку, і ця – наступна, – сказав Джон Каллас (John Callas), проект-менеджер марсохода з Лабораторії реактивного руху NASA, що в Пасадені. – Проте значно важливішими за цифри є відкриття та розвідки».

 

Наразі невтомний марсохід рухається кратером Індевор та спускається до вузького каналу, так званої Долини мужності (Perseverance Valley) – ерозійної мережі, що веде від краю кратера до його основи. «Долина Персеверанс – особливе місце, це ніби нова місія після всіх років», – сказав Рей Арвідсон (Ray Arvidson) з Вашингтонського університету. Так, дотепер залишається незрозумілим, що її утворило – вода, лід чи вітер.

 

Марсохід натрапив тут на несподівані свідчення: причиною виникнення ущелини є смугастий візерунок марсового ґрунту. Паралельно зі схилами зони більших і товстіших шарів гальки змінюються тоншими, рідшими зонами. «Це неймовірно, – сказав Каллас. – Навіть після 5000 днів на Марсі апарат відкриває несподіванки».

 

Дотепер таких смуг ще жодного разу не помічали на Марсі, на відміну від Землі. На нашій планеті такі смуги відомі, зокрема, на схилі Мауна-Кеа на Гаваях. Коли ночами тут замерзає земля, що складається з глини, піску та гравію, то різноманітні реакції матеріалів з часом призводять до сортування за розміром: більші уламки потрапляють на поверхню, менші тонуть під більшими. Вітер і схил разом з різними розширеннями ґрунту при замороженні та таненні створюють умови для виникнення смуг, паралельних до схилу.

 

Проте як виникли ці смуги на Марсі? Досі незрозуміло, чи вони утворилися в результаті сучасних погодних умов, чи ж становлять пережитки раннього, вологого періоду. Проте на підставі структури марсіанської гальки, що виглядає радше вимитою, науковці припускають: вона має давнє походження.

 

«Ймовірне пояснення було б таке: смуги – релікти тих часів, коли на Марсі було дуже нестабільно», – пояснив Арвідсон. Тоді через збільшення нахилу осі обертання планета пережила кілька льодовикових періодів. «У той час на краю кратера міг бути сніговий шар, що зволожував землю і потім призводив до циклів замерзання-розмерзання, через що і з’явилися смуги».

 

Проте поки це лише припущення, наголошують учені: «Наразі ніхто не знає точно, чим є ці смуги, – сказав Роберт Суліван (Robert Sullivan) з Корнелльського університету в Ітаці. – Тож ми розробляємо різні гіпотези і збираємо більше даних, аби це з’ясувати».

 


5.000 Marstage auf dem Roten Planeten

NASA/JPL, 19/02/2018

Зреферувала Соломія Кривенко

20.02.2018