Вечір у такті чотири четверті

Львів, 15 лютого.
Другий черговий вечір Спілки Праці Українських Музик, що відбувся у п'ятницю, 12-го лютого ц. р., у Літературно-мистецькому Клюбі, був під знаком простої, переважно у двоголосовій фактурі, побудованої пісні сучасних українських композиторів. Вибрано пісні бадьорі, строфічні, що завдяки своїй простоті і ефектовній та легкій мелодиці надаються прекрасно до поширення між нашою молоддю, селянством, робітництвом та інтелігенцією. Як справедливо підкреслив у свому вступному слові Д-р Василь Витвицький, сучасному композиторові, який пише сонати чи концерти, нелегко "зійти" до жанру пісні, що відповідала би масі, бо одна мелодія, із вторуючим голосом, не дає такому композиторові повного образу, не вдоволяє його творчої фантазії. Щоб до деякої міри злагіднити цю обставину, долучили автори до цих пісень фортепіяновий дострій. Концерт мав посмак оригінальности, яку скріпила ще й та обставина, що всі пісні почула наша публіка вперше.
Головним виконавцем цього концерту був мішаннй хор Євгена Козака із п. Курилович-Чапельською при фортепіяні. Можна тільки радіти, що саме цей гарний професійний ансамбль дав змогу почути ширшій публіці ці пісні у належному виді. З питомою собі легкістю і звучністю виконував він одну пісню за другою. Почали двоголосовою піснею Василя Барвінського до слів Святослава Гординського "Багряно блискають сузір'я", лагідною, як і вся творчість актора. Далі йшов український "Марш" до слів того ж поета з музикою Степанії Туркевич-Лукіянович; відтак повна молодечого розмаху, може менше українська у мельосі пісня Василя Витвицького "Віють прапори" до слів Чупринки й характером наддніпрянська, майже народна річ, Романа Сімовича до слів Шевченка "Гей літає орел". Після перерви почули ми дві пісні Станислава Людкевича обі чотироголосові, повні точкованого ритму, сильні у виразі і внутрішній динаміці "Гей, браття-молодці" до слів Руданського та "Хто живий — уставай" до слів Пачовського. Бадьорою "Піснею стрільців" Зиновія Лиська на слова Гординського, яка подекуди нагадує мелодії народних та стрілецьких пісень та державною зовсім у стилю українських народних пісень, прегарною піснею Миколи Колесси до слів О. Бабія "Вірли летять" закінчено цей цікавий концерт. Наша музично-співацька література побільшилася знову на вісім удатних і ефектовних пісень, які напевно скоро приймуться і товаришитимуть на дальшому життєвому шляху українського народу.
Щоб концерт не мав надто маршового характеру а тим самим, щоби уникнути одноманітности, вставлено дві сольові точки. З повним успіхом, наскрізь поправно й мило відспівали п. Софія Гаврищук — Людкевича "Ой вербо, вербо" й Нестора Нижанківського "Засумуй, трембіто" та Лев Рейнарович — Барвінського "Псалом" та "Ой поля, ви поля". Добірна публика, яка виповнила залю, живо коментуючи поодинокі точки програми, розходилася із зацікавленням, що саме принесе черговий вечір Спілки Праці Українських Музик.
Д-р Євген Цегельський.

16.02.1943

До теми