◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Навязанє торговельних зносин з Росією. На засїданю господарської ради у Львові говорив д-р Шляйхер про розпочаті заходи для уможливленя добутя артикулів поживи з Росії в заміну за галятерійнi товари і инші, котрих бракує в російській торговли. В тій цїли розпочав віцепрезидент д-р Шляйхер враз з послами Стесловичем і президією міста Кракова заводи в напрямі утвореня спілки з обмеженою порукою, що російські артикули набували би лиш для нaселеня Галичини. Осїдок і центральна гуртовня тих товарів містити ся буде у Львові. До спілки тої належати будуть громади міста Львова, Кракова і Бродів, Гал. воєнне кредитове зaвeденє, палати торгов. і пром. та кілька великих купецьких філій. В порозуміню з II. армією пороблено все можливе, щоби ту cпpaвy довести до корисного вислїду. Задачею плянованoї орґанїзації, що задумана як пожиточна загалови, не обчислене на знак, але ведене по купецьки підприємство має бути спроваджуванє товарів з Росії, які після ключа, умовленого з війсковими властями має ся роздїлювати між війско і цивільне населенє в Галичинї, а надвишку має ся придїлити урядови проживленя для дальшого роздїлу. Основний капітал виносив би мілїон корон. Час дїяльности обмежив ся би переходового господарства. Як бачимо, інтересовані чинники вже поробили потрібні приготованя для навязаня торговельних відносин з Росією (властиво з Україною), хоч не знати ще, який оборот возьмуть мирoвi переговори, та чи з огляду на транспортові відносини на з'ужитє припасів та брак артикулів до вивозу буде можна числити на довіз товарів з тамтого боку кордону. Рівнож віденські централї (для збіжа, скіри, товщів, кольонїяльних товарів, текстильних товарів і т. п.) роблять приготованя до імпортової акції, на яку держава дасть мабуть їм монополь. Знавцї однак підносять у віденських часописях, що на російський експорт не можна богато покладати. В кождім разї однак наші економічні круги повинні на ту акцію звернути пильну увагу і скоро дїлати, бож в першій мірі тут ходить о українські інтереси так з ceгo, як тамтого боку кордону і ми з cегo боку кордону мусимо в тій справі виступати як самостійний чинник, ще має усталену програму, цїли і орґанїзацію.
Старшина Ставропиґїйського інститута просить вcїx членів Інститута до участи в торжестві Богоявленя, яке відправить ся в церкві Преображеня 19. сїчня о год. 8 рано.
При залїзничій катастрофі під Тшцяною віднїс рани між ин. п. Володимир Дутка, радник зелїзничий із Станиславова, дїяльний член станиславівської і стрийської громади української. Про стан хорого не маємо покищо близших повідомитий.
В Єнісейську на Сибіри остають доси пп. судя Антін Рак, учитель ґімн. Панчук і управитель школи Стефан Качала.
Поворот з Pосiї. О. Михайло Зїнкевич, завідатель Стоянова і ц. і к. полевий курат повернув на днях з російської неволї через Торнео, Стокгольм, Сасенту і живе тепер: Ungаrn, Rіmaszоmbai, Ersаtzbataillon І R. 80.