◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Дальші реквізиції в Галичинї. ЛЬВІВ 16. сїчня 1918. До польських дневників доносять з Відня, що польському колови поставлено урядове предложенє, щоби воно згодило ся на переведенє реквізицій війском в цїли заосмотреня цивільного населеня поживою. Президія польського кола відповіла, що вона згодилась би тільки на переведенє реквізицій полїтичними властями в асистенції війска. Нові реквізиції будуть знова переводити ся по селах, щоби надїлити поживою міста. Найбільше дїймаючо відібють ся вони на знищенім українськім селянстві. Та правительство д-ра Зайдлєра, що так довго переговорює з У. П. Р. на основі принципу до ut dus про "нові концесії" для Українцїв, — про намір реквізицій не повідомило навіть українського представництва.
За прилученєм української Галичини до Польщі аґітують по селах, місточках і містах нашої країни цїлї орди польських наганячів автономічних і инших. З ріжних сторін одержуємо звістки, що по селах увихають ся мундуровані і немундуровані польські орґани і налазять хату за хатою, не минаючи й українських, тай обіцянками й погрозами силкують ся наклонити людність, стероризовану 4-лїтним воєнним лихолїтєм, підписувати прошенє до кабінетової канцелярії за прилученєм Східної Галичини до... Польщі! Маємо звістки, що в ріжних місцях приходило iззa сеї нахабности аж до рукопашних стичок між українськими селянами і безличними висланцями польського анексіонїзму. В своїх апетитах загарбати як найбільше чужої землї "на Сходї" польські анексіонїсти не жахають ся перед провокованєм супокійної людности. Що на се п. Намісник, котрому повірена опіка над супокоєм країни, яка ще не перестала бути тереном війни?
П. Константина Малицька — як нам доносять — одержала вже урядово освободженє з сибірського засланя, одначе супроти тяжкої сибірської зими може виїхати з над Анґари до рідного краю аж у маю. До того часу адреса п. Малицької: село Пинчуга, почта Богучани на Ангарї, Енисейской гyбeрній. Крім п. М-ої в тій самій місцевости живе в тім самім селї п. Юлїян Балицький, а в сусїднім селї Богучанах п. Осип Недїлка. Ся відомість походить з падолиста м. р. — в тім часї всї згадані особи були здорові.
Відчит Заходом Товариства Українських Правників у Львові відбудеть ся дня 17. сїчня с. р., в четвер о годинї 6. вечер. а комнатах "Бесїди" відчит п. д-ра Евгена Гвоздецького на тему: "Закон про ревізію війскових вироків". О численну участь просить Видїл.
Коби взяти український гріш. Голосно реклямований ц. к. австійський фонд вдів і сиріт (Асекураційне Товариство "Фенїкс"), що наживає мілїонами українського гроша дозволяє собі на нехтованє української мови. А саме східно-галицький віддїл того чужинецького фонду після виданя безчисленних українських зазивів, реклям, проспектів, пібравши гроші на обезпеченє і виставивши полїсу опісля кореспондує з своїми клїєнтами по польськи. На днях саме один з наших львівських громадян, одержаеши із східно галицького віддїлу "Фенїкса" польські чеки, зажадав присланя йому українських переказів чекових й на cвoє домаганє не одержав нїякої відповіди. Підчеркаємо, що лучило ся таке у Львові одному з передових наших громадян, а не в далекій східно галицькій закутинї. Як супроти того поводить ся "Фенїкс" супроти нашого сїлького населеня, що удержує його своїм грошем?
Посвяточна проба "Львівського Бояна" на концерт Шевченка відбудеть ся дня 17. н. ст. сїчня о годинї 7. вечером. Всїх членів просить видїл, щоби безумовно явили ся.

17.01.1918

До теми