На внесенє обох консерваторских зборів краєвих у Львові і в Кракові постановив видїл краєвий розглянутись близше в реформi истнуючих правних постанов в справі опіки над старинностями. В тій цїли скликав видїл краєвий анкету з фахових людей і она ухвалила слїдуюче:
1. Поручити виданє новелї до будівничих законів з постановою, що де розходить ся о реставрацію або знищенє будинку, що має вартість археольоґічну, там мусить власть вислухати вперед гадки консерватора, котрому против децизії власти вільно відкликати ся до висшої власти.
2. Заявити ся за виданєм обіжника до всїх маґістратів і зверхностей міст і місточок, в справі охорони движимих старих річей, анальоґічно до виданого вже обіжника в справі громадских архиваліїв.
3. Заявити ся за виготовленєм сумаричного спису неподвижних старинностей, котрий мав би бути для властей указкою при оцїнцї, чи якійсь будинок єсть старинностію, чи нї; однак се не спиняло би их рішеня.
4. Висказати гадку, що конче потрібну реформа законодавства консервативного на ширшу скалю, в напрямі вказанім в ухвалї центральної комісії консерваторскої з р. 1881.
Опираючись на повисшій гадцї анкети, видїл краєвий ухвалив предложити соймови проєкт закона, що доповняв би будівничі закони; для Львова, Кракова, для 29 більших міст закон виданий в роцї 1882 і для значнїйших місцевостей, виданий в роцї 1889, а крім того закон о конкуренції церковній з р. 1866.
Ухвала анкети, в точцї 4 згадана, буде також подана до відомости соймови, котрий буде мати нагоду сказати, чи до управильненя справ консерваторских узнає ся компетентним на основі §.11. основного закона о репрезентації держави з р. 1867.
Ухвала анкети висказана в точцї 3, не входить в обсяг видїлу краєвого, виконанє єї належить до кругів консерваторских і вже почали єї виконувати тим, що кружок львівскій видав спис давних замків і кріпостей на галицкій Руси.
В справі охорони движимих старинностей видав видїл краєвий після думки анкети обіжник, до всїх міст і місточок з виїмком міста Львова і Кракова.
В тім обіжнику піднїс видїл краєвий, що охорона всяких памяток минувшини, котрі мають вартість артистичну або памяткову, єсть обовязком кождого цивілізованого народу, що шанує память власної исторії, єсть довгом взглядом минувших поколїнь. Обовязок сей тим більшій, що в нашім краю розмірно мало єсть памяток зі світлої минувшини, а переважна часть их пропала через нещастя публичні, або, що гірше, через байдужність загалу.
В переконаню, що заданєм автономічних властей єсть зберегати не лише матеріяльні, але і моральні интереси краю, єго достоїньства і чести, видїл краєвий уважає своїм обовязком по змозї взяти в опіку всї оставші ще в краю памятки старинности і в той думцї обіжником з р. 1889 поручив громадам міст і місточок охорону памяток археольоґічних в загалї, а обіжником з р. 1887 управильнив спеціяльно справу охорони памяток архівальних. Отже видїл краєвий пригадав повисші розпорядженя і звернув тепер увагу громад на инші подвижні старинности і в цїли управильненя их охорони видав слїдуюче розпорядженє:
1. Громада обовязана переховувати в місци сухім, склепленім і замкненім всї старинні движимости, як зброї, оружіє, инсиґнії, образи, меблї і инші знаряди, одежу і частини одежі, взагалї всї річи движимі, що походять з давних віків аж до кінця 18 столїтя, а мають вартість артистичну або памяткову.
2. Опіку над тими памятками і обовязок упорядкованя их і списаня повинна громада поручити особі до того спосібній.
3. Спис тих річей треба мати один в урядї громадскім, а другій треба переслати до видїлу краєвого.
4. Від обовязків тих може громада увільнити ся, коли свої движимі старинности зложить яко депозит в народнім музею в Кракові або в музею Оссолиньских у Львові.
В такім случаю громада була би властителькою зложених предметів, а видїл краєвий постарав би ся о упорядкованє их, належний переховок і о виданє громадї спису.
Про виконанє приписів вичислених в точцї 1, 2 і 3 видїл краєвий буде дуже остро дбати чи то при помочи видїлів повітових чи власних делєґатів після §.98 зак. гром.
Кінцевий речинець до виконаня того розпорядженя назначив видїл краєвий на день 31 марця с. р.
Громади, котрі хотять зложити свої старинности в згаданих висше музеях, мають в тім самім речинци надіслати до видїлу краєвого свої деклярації; а громади, що не мають нїяких памяток, повинні о тім повідомити видїл повітовий, а той повідомить видїл краєвий.
Сей обіжник післав видїл краєвий всїм видїлам повітовим і поручив подати єго до відомости також всїм сельским зверхностям громадским.
