товариство взаїмних обезпечень у Львові, сю одиноку фінансову руску институцію, о котрій ми в послїднім числї нашої ґазети згадали, що розвій мимо непатріотичних контр-аґітацій одної части рускої интеліґенції вповни забезпечений, мусимо тепер ще се примітити, що дякуючи неутомим заходам і трудам дирекції, орґанізація всхідної Галичини майже уже окінчена, а тепер при помочи буковиньских патріотів приступлено до організації Буковини. Установлено у всїх важнїйших місцевостях Галичини около 200 аґентів-Русинів, людей свідомих цїлей товариства і рекрутуючих ся з всїх верств нашої суспільности. Суть межи ними адвокати і нотарі священики, учителї, начальники і секретарі громадскі, селяне, одним словом кожда верства нашої суспільности найде межи аґентами свого репрезентанта. Єще більше число, як аґентів, установлено делєґатів, людей на виднїйших становищах, котрі суть мужами довірія товариства і сповняють задачу контрольних орґанів на провінції. Від 15 вересня 1892 до тепер зібрано уже около два міліони обезпеченого капіталу, на котрий зложили ся церкви, приходскі будинки, школи і селяньскі загороди. Потїшаючою появою а заразом порукою солідности веденя интересів зі сторони дирекції єсть тая обставина, що фонд основний, зложений членами-основателями "Днїстра" в висотї 50.000 зр., в цїлости депонований в Банку краєвім, а видатки адміністраційні і оплата персоналу бюрового, складаючого ся з десяти осіб, покриваєсь з біжучих впливів, а з верх того творять ся всї статутами назначені фонди. Як видимо, товариство "Днїстер" розвиває ся прекрасно без голосних реклям дневникарских, хоч дирекція з своєї сторони не перестає одушевляти тих, котрі до сеї молодої институції відносять ся з апатією, як також накликувати тих, котрі — закидаючи безпідставно "Днїстрови" партійність, відтягають ся з cвоєю участію в тім для них так спасительнім товаристві. Перед нами лежать дотичні обіжники "Днїстра". До перших відзиваєсь дирекція, що "народну институцію морально піддержати потребує уже сама народна честь", а до других говорить дослівно: "Ми під поважним окликом народного добробиту підняли в першім рядї боротьбу з страшним ворогом людского майна, именно з грізним елєментом, яким єсть огонь, котрий рік-річно пожирає сотки тисячів людского добра без огляду і вибору партій, і приводить заможних перед тим господарів до жебрачої торби. Як той грізний елємент в своїм нищеню не знає нїяких партій і поглощає все покотом, — так само і ми в нашій з ним боротьбі не знаємо нїяких партій, але кличемо до всїх, в чиїх жилах руска кров плине, а в грудях руске серце бє, — в загалї до всїх вірних синів Руси, — щоби і скупившись разом спільними силами старались запобічи маєтковим руїнам свого народу!"
14.01.1893