Посвяченє льокалю руско-народних товариств "Рускої Бесїди", "Просвіти" і "Ватри" відбуло ся нинї в полудне. Чину посвяченя довершив о. А. Тороньскій при участи оо. Чапельского, Темницкого, Редкевича і Навроцкого. По посвяченю побажав о. А. Тороньскій руско-народним товариствам як найкрасшого розвою і в короткім часї власної хати. Слїдувала перекуска, підчас котрої взношено тоасти на розвій товариств і на здоровлє их старшин та членів. У всїх була одна думка: коби як найскорше мати власну хату та не тулити ся в комірнім.
Комітет будови руско-народного театру відбув вчера (10 сїчня) перше своє засїданє в цїли уконституованя. Присутні були: сов. Бережницкій, проф. Вахнянин, инж. Ганинчак, сов. Ильницкій, д-р К. Левицкій, сов. Мандичевскій, архіт. Нагірний, д-р Савчак і сов. о. Тороньскій. Комітет уконституовав ся в сей спосіб, що вибрав головою сов. Ильницкого, заступником голови сов. Мандичевского, скарбником сов. Бережницкого, контрольором о. Тороньского а секретарем д-ра К. Левицкого. Комітет ухвалив на сїм засїданю: 1) Подати до намістництва просьбу о призволенє на збиранє складок на будову руского театру в цїлом краю. 2) По одержаню сего призволеня рішено віднестись з такою ж просьбою до міністерства о призволенє, збирати такі складки у всїх коронних краях Долитавщини. 3) Принято до відомости проєкт відозви сов. Ильницкого, зазиваючої Земляків до тимчасового збираня приватних складок на згадану цїль в краю нашім і надсиланя тих-же на руки скарбника під адресою: Теофіль Бережницкій, совітник суду апеляційного, або на руки редакції "Дѣла". 4) Рішено, що ухвали комітету суть правосильними, наколи на засїданю єсть присутний голова або заступник єго враз з пяти членами комітету. 5) Послїдну редакцію відозви віддано д-рови К. Левицкому і рішено умістити єї в новорічних виданях "Дѣла", "Батьківщини" і "Народної Часописи". Комітет збересь 51 сїчня на друге засїданє, а відтак буде збиратись правильно два рази в місяць.
Подаючи сей офіціяльний комунікат комітету будови руско-народного театру у Львові, заявляємо від редакції "Дѣла", що ми так благородно задуманому дїлови готові прийти кождого разу в поміч і длятого просимо Впов. предплатників наших, щоб они вже тепер щиро схотїли занятись збиранєм приватних складок на згадану институцію а гроші зволили присилати на висше указані адреси. Думаємо, що при жерволюбивости народу нашого і мірній тілько енерґії храм музи драматичної стане небавом готовий на славу народу руского.
Вистава краєва. Заряд краєвої вистави розписав конкурс на архітектонічні скіци вісьмох будинків виставових під такими условіями: Условія загальні. Скіци мають бути рисовані в розмірі 1:200 і заосмотрені девізою; имя автора в зачиненій копертї, зазначене тою самою девізою. Речинець послїдний зложеня скіців: на павільон шкільний, салю концертову і павільон дневникарскій до дня 22 сїчня, на павільон рільничій і лїсно-ловецкій до дня 24 сїчня, на павільон промисловий до дня 26 сїчня, на павільон красних штук до дня 28 січня, а на павільон архітектонічний до дня 30 сїчня. Скіци належить надсилати до бюра видїлу будівляного (маґістрат, комната торгов.-промислова II. поверх), котрий дає також блисші поясненя що до положеня будинків. За скіци, признані найлїпшими, назначують ся слїдуючі нагороди: За скіц на павільон красних штук: за першій 200 зр. за другій 75 зр., за скіц на павільон промисловий: за першій 150 зр., за другій 75 зр., за скіц для архітектури 150 зр., за скіц концертовий 150 зр., за скіц шкільний 100 зр. а за инші скіци по 50 зр. — Про услівя спеціяльні можна дізнатись з оголошеного конкурсу і в бюрі видїлу будівляного. — Крім того оповіщено відозву до всїх архітектів в краю, щоби зволили поспішити з помочію дирекції вистави краєвої, будь відомостями, радою, змислом естетичним, фантазією, будь працею ума і рук.
Огнї. Дня 22 н. ст. грудня 1892 згоріла в Тростянци, в повітї бучацкім, одна стодола вартости 150 зр., при чім одна жінка втратила житє. Єсть підозрінє, що жінку тую хтось убив, відтак затягнув до стодоли і підпалив, щоби затерти слїд убійства. — В Марковій згоріла реальність вартости 300 зр. — В Смільници коло Старого міста згоріла коршма з дестилярнею горівки від неосторожности зі світлом. Шкода виносить звиж 10.000 зр.; була обезпечена. — В Сїдім, в повітї самбірскім, погорів Мойсей Герцберґ; шкода 2000 зр. була обезпечена на 1500 зр.
Страшна пригода. Дня 28 н. ст. грудня прийшов до горальнї в Острівчику пільнім, в повітї золочівскім, робітник паробок Остап Добош і попросив о чарку горівки. В горальни був касієр Герш Купферман і практикант Остап Гошовскій, котрий що йно від двох днїв був занятий в горальни. Отже касієр казав Гошовскому дати Добошеви чарку руму, що стояв в шафі в горальни. В тій шафі були дві фляшки, одна з румом, а друга з нерозведеною кислотою карболевою, а що кислота подібна краскою до руму, то Гошовскій помилившись дав Добошеви замість руму чарку кислоти карболевої. Добош випив і за кілька хвиль помер.
Убійство. Дня 22 н. ст. грудня зловили жандарми в Безбродах, в повітї золочівскім, Ганну Случиньску з Сапіжанки в повітї брідскім. Она несла мертву дитину на руках. На тїлї дитини найдено знаки, котрі навели на думку, що мати удушила дитину, котра мала лише 9 днїв. Случиньску відведено до суду в Золочеві.
Дирекція почт і телєґрафів у Львові оповіщує в справі абонаменту львівских телєфонів: "Міністерство торговлї повідомило вчера телєґрафічно дирекцію почти, що абоненти телєфонічні зобовязуючи ся сплачувати ратами належитість за будову телєфону, не зобовязують ся зовсїм до сплаченя цїлої квоти, єсли би перед цїлковитим сплаченєм тої-ж по мисли §.29 розп. мініст. з дня 7 жовтня 1887 перестали бути участниками сїти телєфонічної, отже що о евентуальнім примусовім стяганю залягаючої єще решти належитости будівляної мови бути не може, бо з устанєм участництва устає рівночасно обовязок дальшого сплачуваня належитости будівляної. Подаючи се рішенє до загальної відомости, гадаємо, що головна і одинока причина дотеперішних обав абонентів відпаде, а дальше участництво не представляє гірших але противно користнїйші услівя."
Підкинена дитина. В Стрию д. 8 н. ст. сїчня вечером найшов зворотничій зелїзницї між сягами дров на зелїзници дитину, 4—5 днїв маючу. Плачем дало о собі знати і найшло ратунок від певної смерти на тріскучім морозї.
Дрібні вісти. Цїсар дарував громадї Петликівцї, в повітї бучацкім 100 зр. на докінченє будови каплицї. — Дня 9 н. ст. сїчня померла в Закопанім дочка міністра Залеского а жена бувшого старости львівского Чарковского-Голиївского. На похорон дочки прибув з Відня міністер Залескій.
