Образ найзатребуванішого фахівця суттєво змінюється — бо саме людське спілкування найменше піддається автоматизації.

 

 

Мало в кого є сумніви, що ринок праці внаслідок технологічного процесу і автоматизації виробництва продовжуватиме змінюватися. Зрозуміло, що все більше одноманітних повторюваних рутинних операцій будуть виконувати роботи або комп'ютерні програми. Це призведе до того, що на деяких робочих місцях потреба в людях відпаде. Роботи замінюють вантажників, а штучний інтелект витісняє дрібних клерків і низькокваліфікованих юристів, так само як комп'ютери в недавньому минулому повністю витіснили друкарок.

 

Але що ми — в світлі цих змін — можемо зробити, щоб не залишитися без роботи? Які навички і вміння треба тренувати? Як ви маєте вивчити свою дитину, якщо хочете забезпечити їй успішне майбутнє?

 

Передбачити, які саме професії пропадуть і, тим більше, які з'являться в найближчому майбутньому, вкрай складно, і більшість спроб робити такі прогнози нагадує радше гадання на кавовій гущі, ніж серйозну аналітику. Набагато зрозуміліше, на які саме типи навичок і вмінь, в широкому сенсі цього слова, буде рости попит. Їх можна розділити на три великі групи – коґнітивні навички (наприклад, математичні), некоґнітивні навички (наприклад, самоконтроль, емоційна стійкість), а також соціальні навички (вміння спілкуватися і працювати в колективі).

 

Щоб зрозуміти, як змінюється важливість цих навичок у світлі технологічних змін, можна подивитися на зміни, які відбувалися в останні роки в одній з найрозвиненіших країн світу – США. Як вже неодноразово зазначали, найбільше падіння в 1980-2012 роках спостерігали в кількості робочих місць, що вимагають рутинних операцій. Цікавішим є те, що частка робочих місць, які потребують аналітичних (насамперед математичних) навичок, хоч і виросла на 11%, але практично ціле це зростання спостерігали в період з 1980 по 2000 рік, після чого попит стабілізувався і навіть дещо знизився. При цьому найбільше падіння в 2000-2012 роках спостерігали у попиті на інженерів. Найбільше ж зростання за весь період 1980-2012 років був на робочі місця, що потребують соціальних навичок і спілкування з людьми. Їхня частка зросла на 24%.

 

Подібну динаміку зафіксували не тільки в кількості робочих місць, а і в зарплатах. Вплив соціальних навичок на зарплату значно зріс. Також зріс і вплив некоґнітивних навичок, хоча і не настільки сильно. Скорочувався лише вплив коґнітивних навичок на зарплату. Однак, навіть незважаючи на це зниження, в абсолютних значеннях вплив коґнітивних навичок на зарплату, як і раніше, залишається значно важливішим і за соціальні, і за некоґнітивні навички.

 

Коли ми подивимось на те, як змінився попит на поєднання навичок, то побачимо, що частка робочих місць, які вимагали поєднання високого рівня знань з математики з високими соціальними навичками, зросла за період 1980-2012 рр. на 7,2 відсоткових пунктів, а частка робочих місць, які вимагали низького рівня математичних знань, але високого рівня соціальних навичок, зросла на 4,6 відсоткових пунктів. Для порівняння: частка робіт, що вимагали високого рівня знань з математики, але низьких соціальних навичок, скоротилася на 3,3 відсоткових пунктів.

 

Схожі зміни відбувалися не лише з кількістю робочих місць, а і з зарплатами. Зарплати на роботах, які вимагають високого рівня знань з математики, але не вимагають соціальних навичок, зросли за той же період на 5,9%, в той час як на роботах, які вимагали поєднання високого рівня знань з математики з високими соціальними навичками, зарплати зросли на 26%.

 

Загальна картина свідчить про те, що образ найзатребуванішого фахівця суттєво міняється. Якщо раніше це був висококваліфікований, але відлюдкуватий інженер або програміст, що самостійно вирішував складні обчислювальні завдання, то тепер на їхнє місце приходять комунікабельні фахівці, які не тільки добре володіють математичними навичками, а і вміють спілкуватися з людьми та працювати в команді.

 

Зміни відбуваються внаслідок того, що людське спілкування найменше піддається автоматизації. Комп'ютерні програми вже навчилися обгравати людину, але поки що ще дуже далекі від того, щоб навчитися з нею «по-людськи» спілкуватися. Одночасно з цим автоматизація виробництва все більше підвищує продуктивність праці фахівців і дає їм можливість зосереджуватись на найбільш творчих і складних завданнях. Інженери вже не мусять витрачати свій час на трудомісткі обчислення і можуть зосередитися на пошуках дійсно нових технологічних рішень. А висококласні програмісти все менше часу витрачають безпосередньо на написання коду і все більше часу можуть придумувати нові алгоритми. Можливість не відволікатися на чисто технічні рутинні завдання дозволяє фахівцям сконцентруватися на тих питаннях, в яких вони найкраще обізнані. Це призводить до зростання спеціалізації, що робить все важливішою роботу в команді, де кожен з учасників відповідає за свій напрямок. А робота в команді вимагає вміння домовлятися і координувати свою роботу з іншими людьми. Саме тому поєднання аналітичних і соціальних навичок виявляється найціннішим.

 

Тому, якщо ви хочете підготувати себе і своїх дітей до недалекого майбутнього, то вчіться і рахувати, і спілкуватися. Ці навички все більше взаємодоповнюються, а не взаємозамінюються.

 


Рубен Ениколопов
Почему время умных нелюдимов прошло
Ведомости, 9.01.2018
Зреферував О.Д.

 

09.01.2018