Христос раждаєть ся!

 

Славите! — відповість нинї цїла велика руска родина, ломлячи просфору в хвили, коли Син Божій сходить межи люд свій, щоб спасти єго.

 

Слава во вишних Богу, на земли мир, во человіцїх благоволеніє! — заспіває нинї вся Русь від Кубани по Вислоку, від Десни по Тису, відчуваючи в глубинї душ значінє великих слів, котрими Ангели повитали раждаючого ся Христа.

 

Дай же вам Боже троє-щастенько:

Перше щастенько — всїм здоровленько,

Всїм здоровенько на челядоньку.

Друге щастенько — на обороньку.

Трете щастенько — у поли врожай.

У поли врожай: жито, пшеницю,

Густі копоньки, рісні снопоньки,

Би-сте ходили межи копами

Як ясен місяць межи звіздами!

 

— тою колядкою повитає нинї молодїж руска господаря руского, хлїбороба.

 

Дай же нам, Боже, лучшої ери,

А у тій ері: святої згоди

В родинї рускій! Прав і свободи

Поступу, світла, гаразду, долї

Всїй Українї! Церкви спокою

Від вороженьків! Руси розвою

На всякім поли, у товариствах!

Би-смо ходили між Славянами

Як ясен місяць межи зорями!

 

— з тою колядкою на устах і з тими желанями стаємо нинї перед хатою нашої Матери-Руси і щедруємо їй лучшу будучність!

 

Пережитий рік був для народу нашого дуже тяжким. Неврожай в деяких сторонах і всякі другі невідрадні обставини викликали межи селяньством нашим крізу, котра — дай Боже — щоб не повторилась. Надїї на яку-небудь полекшу в положеню нашім політично-національнім і на здобутє ширших основ до розвою і скріпленя народности нашої розвіялись марно. Натомість зросла традиційна неприхильність сусїдів наших до нас і виявилась широко не лише словами але і дїлами. Церкви нашій нанесено удар дуже важкій і необчислимий в наслїдках. Наколи мимо того стоїмо, то заслуга в тім лиш наша власна, передовсїм того люду, що як той кріслатий, коренистий кріпкій дуб перетривав щасливо вже не одну бурю. Заслуга того духа невмираючого, що заєдно одушевляв нас в тисячелїтнім житю нашім національнім. Заслуга тих мужів, що бодро і сміло уміли піддержувати того духа. Заслуга товариств, що муравельною працею двигали храм наш народний.

 

Им про-те кличемо з Рождеством Христа: Дай Боже сил і на дальше для добра Руси!

 

[Дѣло]

05.01.1893