◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

При нинїшнім Свят-вечері щедрує новинкар "Дѣла" всїм Впов. читателям на просторих землях Руси-України і по за єї границями а навіть за океаном щасливих і веселих Свят!
Посвяточне число "Дѣла" вийде печатане вже зовсїм новими черенками, о котрі зволила постаратись для нашого видавництва друкарня товариства имени Шевченка для вигоди наших Bп. читателїв. Подаючи сю для кождого читателя певно дуже приятну звістку, Адміністрація наша пригадує ся ласкавій памяти всїх Bп. передплатників, котрі залягають з більшою або меншою частиною передплати за рік 1892-ій, щоби як найскорше єї вирівнували, бо з кінцем, взглядно з початком року она має величезні видатки. При тім пригадує і на скоре присиланє передплати на рік 1893. Розумієсь, "Дѣло" буде в 1893-ім роцї видаватись що-до часу, обєму і цїни так само, як в роцї 1893-ім.
Експльозія в копальни. Дня 30 н. ст. грудня експльодували ґази в копальни воску в Борислави в закопі предприємця Остманна. Експльозія убила касієра і покалїчила кількох робітників. Власти розпочали в тій справі слїдство.
Дмитро Мохнацкій, Русин з роду, бувшій инспектор шкільний в Станиславові а відтак в Калуши, помер в 82-ім роцї житя в послїдних днях грудня в Росоховатци, в підгаєцкім повітї. Мохнацкій окінчив був в 1842 роцї богословіє але перед висвяченєм замотав ся в аґітації політичні і був увязнений враз з Смолькою і Земялковским. Коли вийшов на волю займав ся довшій час приватним учительством по шляхотских домах а по отвореню краєвої ради шкільної в Галичинї покликав єго намістник ґр. Ґолуховскій на становище инспектора шкільного, котрий то обовязок повнив покійний до 1887 року. Мохнацкій, хоч противник Русчини, був добросердним чоловіком і мав симпатію у підвластних учителїв.
Дирекція руху зелїзниць державних оповіщує: В цїли найскоршого повідомленя публики міста Львова о зайти могучих спізненях поїздів особових приїзджаючих до Львова і відїзджаючих зі Львова, як також і о инших неправильностях в руху особовім, умістила дирекція руху зелїзниць державних у Львові при входї до бюра вивідуючого в готели "Имперіял" таблицю, на котрій будуть всї того рода повідомленя сейчас по их приходї оголошені.
Удержавнені телєфони у Львові. Як звістно переймила держава в свій заряд телєфони в кількох австрійских більших містах з днем 1 н. ст. сїчня с. р. Всї надїяли ся, що з удержавненєм телефонів кошти за их уживанє значно зменшать ся. Тимчасом так не стало ся. Вправдї зменшила дирекція почт, до котрої належить заряд телєфонами, річний абонамент з 60 на 50 зр., однако заразом рішила почислити абонентам кошти устроєня [чого перше не було] від 100 до 600 зр. відповідно до віддаленя апарату від центральної стації. З тої причини більшість абонентів хоче виречи ся уживаня телєфонів і в тім дусї розвинено в містї сильну аґітацію. Аґітація має тим лекшу задачу, що публика не привикла ще до уживаня телефонів, тож і досить рівнодушно відносить ся до них а з другої сторони Львів не має анї такого великого простору як инші міста анї також тілько банків, заведень промислових і т. ин., щоби не міг обійти ся без телєфонів. В виду того буде мусїла дирекція почт або назначити инші услівя абонаменту, або стрітить ся з загальним стрейком.

05.01.1893

До теми