◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Справи Української Народної Республики.
ПЕТРОГРАД (П А.). По заявам членів делєґації, якій поручено веденє в Київі переговорів для полагодженя конфлїкту між Совітом і Українською Радою є можливість, що цей конфлїкт буде по-дружному полагоджений сим способом, що утворить ся нову Раду, причім розширить ся її круг дїланя. Центральна Рада задумує виповнити ультимат ради народнїх комісарів під услївєм, що Україна буде заосмотрена грішми і коли урядовим декретом буде признана Українська Република. Як доносять делєґати, Україна не замкне вивозу збіжа до Великоросії.
ПЕТРОГРАД, 24. грудня 1917. "Извѣстія" оголошують відповідь Української Центральної Ради на ультимат Совіта народних комісарів, разом з нотою народного комісаря для національних справ, який заявляє, що відповідь задля її безличного і провокуючого тону не є до принятя.
Відповідь Ради заcтepiгаєть ся передовсїм проти всяких проб большевицького правительства мішати ся до вільного розвитку народів і заявляє, що не позволить cобі накинути нїякого фантастичного правительства. Ґенеральний Секретаріят не хоче повторяти на українській земли всїх тих проб, які велику Росію довели до анархії і до найгіршої полїтичної й економічної дезорґанїзації і грозить зруйнованєм усїх свобід, осягнених революцїєю.
Рада розоружила большевицьких жовнїрїв, щоб охоронити ся перед горожанською війною й анархією, яка шалїе в краю народних комісарів.
Рада хоче вдержати єдність фронту й зазначує, що Совіт народних комісарів здезорґанїзував і зруйнував фронт. Рада думає, що самі українські жовнїри не в силї вдержати оборони України. "Робимо се, щоб бодай уратувати часть фронту".
Рада вважає конечним установленє центральної власти. Ся справа мусить бути рішена приязним способом всїми народами Росії на основі coцїялїстичного коялїційного мінїстерства, яке одно може рішити про справу мира.
Дальший роздїл між Австрією й Угорщиною.
Замість дотеперішної спільної — дві самостійні армії.
ВІДЕНЬ, 2. сїччя 1918. Угорський президент мінїстрів Векерлє закінчив тут наради, які вели ся від суботи.
Переговори, ведені вчера в мінїстерстві заграничних справ в присутности президентів мінїстрів Зайдлєра і Векерлє, шефа секції Ґраца і фахових референтів з нїмецьким державним секретарем Кернєром, вїдносили ся до обговореня основ торговельного договору з Нїмеччиною.
Векерлє вручив цїсареви на пигьмі нову програму угорського правительства, якої змістом є утворенє по війнї двох самостійних армій з окремими мінїстрами війни в Австрії й Угорщинї, при задержаню спільного ґенерального штабу і спільної начальної команди. Полагодженє справи доси не наступило, одначе угорське правительство має надїю, що цїсар на се згодить ся.
Мирові переговори.
ВІДЕНЬ (ТКБ.) Мінїстер заграничних справ ґр. Чернїн удав ся вчера рано до Берестя Литовського, де розпїчнуть ся знова мирові переговори з повновласниками російського правительства. В його окруженю находять ся шеф д-р Ґрац, надзвичайний посол і уповновласнений мінїстер бар. Міттаґ і д-р Візнер, лєґаційний радник д-р Андріян і ґр. Кольоредо Мансфельд, також лєґаційний секретар ґр. Чакі.
Збори всїх чеських послїв.
ВІДЕНЬ (Ткб.) "Slavische Korrespondenz" доносить з Праги таке: Голова чеського союза д-р Станек, який від'їхав нинї вечером до Відня, розсилає відси запрошеня до всїх чеських послів до державної ради, до послів чеського, моравського і шлеського сойму, також послів розвязаного чеського сойму, яких скликує на загальні збори до Праги, на день 6. сїчня. На тих зборах маєть cя порішити становище чеських послів супроти теперішних мирових переговорів.