◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Петроград і Україна. Кличі з часів Руїни.
ЛЬВІВ, 1. сїчня 1917. Ще рік не минув, як українство в очах петроградського правительства було символом революції, — революції, очевидно, такої, як її відчувало, розуміло й оцїнювало царське правительство, отже революції, як чогось найзлочиннїшого. І в імя основ, на яких опирала ся "єдина, велика, неподїльна Росія", царське правительство оголосило смерть українству серед признаня і співдїяльности кругів російського громадянства.
Тепер Петроград іде знов походом на Україну — тільки при перемінї декорації. Тепер Петроград є "символом революції", а Українська Народна Република "символом реакції". І "революційний" Петроград хоче стерти з лиця землї "реакційну" Українську Центральну Раду і поставити на її місци "правдиво революційне", "правдиво народне" правительство.
А одначе — хоч ся декорація боротьби між Петроградом і Україною так відбиває від недавної минувшости, — зустрічаємо в нїй таку знакому, історичну ноту. Пригадайте часи Руїни. Коли гетьмани й козацтво піднимали прапор незалежности України від Петрограду, чим їх поборював Петроград? Пускав між нарід клич, що гетьмани й козацтво хотять запанувати над простим народом. Але за простим народом стоїть цар, і тому гетьмани й козацтво проти царя.
Неначе ожили ті часи хоч би в низше поданім привітї петроградського Совіта "дїйсно народному правительству України" і з усїх тих петроградських заявах, де говорить ся, що Українська Центральна Рада — "правительство буржуазії, інтелїґенції і богатих селян" — хоче поневолити бідних селян і робітників.
Антант готов заключити мир.
АМСТЕРДАМ (Ткб). Райтер доносить з Льондону: Льондонський кореспондент дневника "Manchester Guardian" довідуєть ся таке: Анґлїйське правительство вважає мирові умови, предложені Австро-Угорщиною і Нїмеччиною через Росію, важним кроком зі сторони осередних держав і має твердий намір дати поважну, добре розвожену відповідь, коли тільки умови будуть офіціяльно доручені. Мінїстер премєр Лойд-Джордж усталив вже нинї свою подорож до Франції, щоби переговорювати в тій справі з француським президентом мінїстрів Клємансо.
Француські наступи в Італїї.
ВІДЕНЬ (Ткб). Урядово оголошують дня 31. грудня 1917: По нагальнім артилєрійськім і міновім приготованю вирушила вчера пополудни француська піхота проти наших становищ на Монте Томби. По тяжкій боротьбі удало ся ворогови вдерти ся в кількох місцях до наших ровів. Протидїланє ведеть ся. На прочих відтинках фронту гарматна дїяльність.
Анґлїйська офензива в Фляндрії.
БЕРЛЇН (Вольф). Урядово оголошують дня 31. ґрудня 1917:
Під сильною охороною огня наступали анґлїйські віддїли на північ від зелїзницї Boesinghe—Staaden. Наша залога відкинула їх назад і кількох полонила. Коло Весеlаеrе скріпив ворог за дня свій артилєрійний огонь. — Завзяті боротьби коло Hurluch і Lens. — На південь від Gralncourt відкинув ворожий наступ в рукопашній боротьбі. — Старанно приготованим наступом заволодїли пробоєві віддїли на південь від Маrсоing передними анґлїйськими окопами. Ренські баталїони здобули на північ від La Vacquerie части анґлїйських становищ. В кількох повних втрат протинаступах здужав ворог втрачену область по части знов відзискати. Полонено 10 офіцирів і 365 жовнїрів.
Реальні сили Української Републики.
НАД КОРДОНОМ 26. грудня. Замислам большевицького революційного комітету "юго-западного фронту" захопити власть на фронтї у свої руки положила конець українська фронтова рада. Большевицький комітет обявив тимчасово комісаря Українцїв на південно-західнім фронтї. Певного "самозванцем" і заказав виповнювати його розпорядженя.
Для піддержаня свойого авторітету виправили большевики другий гренадирський корпус у Київ. До Бердичева, де відбував ся український війсковий з'їзд післано 6 полків і 12 батерій, Криленко в своїй телєґрамі до рев. комітету і до большевицького комісаря Чудновського назвав У. Ц. Раду "контр революційною", яку мусить ся конче розігнати. Він радить поступати рішучо: "забрати війска з фронту, захопити зелїзнодорожні стацїї і розгромити контр-революційне гнїздо.
Українська фронтова рада разом з комісарем Певним предприняла рішучі протиміри. Перші віддїли 2-го ґренадирського корпусу задержано в дорозї і обезоружено. Окрім того назначено всюди українських комісарів, які мають контролювати телєґраф, зелїзнодорожний комітет відказав ся перевозити якінебудь части війск без санкції Певного. Окрім того укр. фронтова рада змобілїзувала всї сили укр. частий. В Бердичеві на сторону Укр. Ради перейшли всї панцирні автомобілї і городський ґарнїзон.
Другий український війсковий з'їзд в Бердичеві висказав ся проти зриваня еполєтів офіцирам. Так само не признав він большевицьких приказів що до реорґанїзації армії, о скільки вони не мають санкції Укр. Секретаріяту.
З огляду на повідомленє Ґен. Секретаріяту о зєдиненє румунського і південно-західного фронту в один "український фронт" вислав тимчасовий головнокомандуючий південно-західного фронту ґенерал Стогов всїм командам армій, армейським і корпусним комітетам ось таку телєґраму:
"Стоячи на принципі не вмішувати ся в полїтичну боротьбу і ставляючи собі, як і всїм командантам за задачу охорону технїчного апарату, яким являєть ся командованє і удержанє війска на фронтї, я як головнокомандуючий арміями півд.-західн. фронту приневолений числитись із отсими фактами:
1) Війска півд. захід. фронту находять ся на території Української Републики.
2) Заосмотренє війск всїм потрібним, в тім числї і прокормленє його залежить від правительства України.
3) Залїзницї на фронтї находять ся в руках українських комітетів.
4) Сегодня телєґраф штабу фронту захоплений Українцями, які перервали звязь фронту із ставкою.
5) Всякі перевози через українську територію без дозволу українськ. правительства задержують ся українським зелїзн. комітетом, а віддїли ворожо настроєні до України розоружують ся укр. війсками, які позанимали всї узлові стації.
6) Укр. правительство взяло в свої руки дїло мира на румунськім і південно-західнім фронтї.
7) Укр. правительство розоружило деякі неукраїн. части, а салдатів післано у Росію.
8) Штаб фронту, не вмішуючись в полїтику, лише стараючись працювати в контактї із револ. комітетом і фронтовою радою, є приневолений числити ся із всїми тими розпорядженями, як з фактами, за якими стоїть реальна сила Україньської Народн. Републики. Прошу отже в надзвичайних засїданях обсудити сe питанє, виходячи із сеї точки, що ми находимо ся на укр. території, ми залежимо від її законного правительства, як що до заосмотреня всїм потрібним, так і що до виживленя, зелїзниць як і оконечного заключеня мира і демобілїзації.
Тимчасовий головнокомандуючий півд. зах. фронту ґенерал Стогов.