Як колись за якою змовою, відбуло ся в послїдних днях кілька замахів динамітових, даючих доказ, що не перевели ся ще люде, котрі, не жалуючи нї свого житя, нї житя других, зовсїм невинних людей, рішають ся вести страшну борбу против теперішного ладу суспільного. Що тим поганим дїланєм не осягають нїчого, як лиш найбільшу ненависть против себе i своїх товаришів, се річ очевидна і зовсїм природна.
Першій замах динамітовий був на саме латиньске Різдво в Деблинї, столици Ирляндії. Видко, що вся політика теперішного анґлійского премієра, Глєдстона, не доводить до нїчого, що не в силї успокоїти розярених Ирляндцїв, добиваючих ся свої права і що они готові брати ся навіть напоганїйших способів. Вибух динамітовий в Деблинї настав як раз нинї тому тиждень, о 11 год. в ночи, під будинку поліційного, напротив замку деблиньского і зараз коло самого ратуша. На кілька мінут перед вибухом не видїв поліціян, стоячій на сторожи, нїчого підозріного, але перед самим вибухом добачили другі поліціянти якійсь світячій предмет на улици; був то, здаєсь, горіючій льоїк від підложеної пекольної машини. В слїд за тим роздав ся страшний гук і наступила катастрофа серед вибуху поломіни і диму. Як раз в тій хвили виходив з будинку поліційного урядник тайної поліції, Синот, до брами, потрутив мабуть пекольну машину ногою і прискорив вибух. Синотови відорвало зовсїм одну руку і одну ногу а оден палець єго кинуло аж до бібліотеки секретаріяту; чобіт єго розірваний знайдено о кількадесять кроків від місця випадку. Коли Синота піднесено з землї, він ще дихав, але незадовго помер. Вибух вирвав на улици і в сїнех брук, висадив двері і вікна а часть будинку завалила ся до середини. Слїди показують, що пекельна машина була уставлена з великою зручностію в такім місци, що вибух мусїв стати ся дуже небезпечним для резиденції секретаря Морлея, а злочинець міг легко утечи. Морлея не було тогди анї в резиденції, анї в сусїдних домах, але нема сумнїву, що замах був вимірений против него. Страшний гук, викликаний вибухом, перепудив цїле міто, люде з разу не важились виходити на улицю, аж по хвили збігла ся на місце катастрофи кількатисячна товпа.
Здаєсь що сей замах був дїлом мести ирляндских анаpxicтів, котрі подали були прошенє о увільненє их товариша Даліого і як раз в день замаху дістали відмовну відповідь.
Другій замаx динамітовий був в Парижи, де хтось дня 29 с. м. о 1 год. рано. підложив бомбу динамітову в префектурі поліції під помешканє префекта. Сей вибух не наробив значної шкоди, бо кажуть, що бомба була лихо зроблена. Що було причиною сего замаху, не знати; одні кажуть, що то була якась приватна месть, другі доказують знoв, що тим замахом хотїв хтось, кому на тім залежить відвернути увагу від справи панамскої; ще инші добачують в тім замаху початок якогось нового заколоту. З Парижа надходять тепер дїйстно якісь непокоячі вісти. Кажуть, що там лагодить ся якась ворохобня, в котрій верховодять Бурбони; що завязалось якесь товариство, котре поставило собі за цїль привернути назад монархію, що папскій нунцій дістав навіть инструкцію, як має поступити, наколиб і в Франції настав якійсь заколот і т. д. Однакож все то суть лиш поголоски, котрих трудно провірити.
Третий вибух динамітовий — бо чи то був дїйстно замах, доси ще напевно не знати — був в робітни ню-йоркского товариства тунельового на Льонґ-Ислянд Сіті. Вибух, кажуть, наступив через неосторожність якогось италіяньского робітника, котрий мав на подвірю розморозити три барилки динаміту і розложив коло них огонь. Вибух був страшний. Италіянця розірвало на дрібні куснї; троє людей убило, шестеро покалїчило тяжко, а богато других легко поранило. Кілька домів сусїдних завалило ся, другі попукали. В бюрах сусїдної почти поперевертало всї меблі. Скринки почтові порозривало на куснї, урядниками кинуло до землї і т. д. На чверть милї засїяло землю склом з вікон і камінєм. Дехто догадує ся, що й се був замах динамітовий.
Наконець четвертий замах динамітовий був в Мільнокі, в возівні товариства трамвайового. Там підкинув хтось бомбу динамітову, від котрої займило ся кілька домів.
