Міске бюро статистичне у Львові, під проводом дра Казимира Осташевського-Бараньского, видало другій річник "Відомостей статистичниx о містї Львові", з котрого виймаємо отсі, найцїкавійші дати:
Стале населенє містa Львова виносило з кінцем 1890 р. 127.943 мешканцїв, в чім було 119.352 цивільного населеня. Після віроисповіданя має Львів 67.286 римo-католиків, 21.876 греко-католиків, 174 вірмен, 2061 евангеликів, 36.130 жидів, a 416 мешканцїв инших віроисповідань. Після товарискої мови єсть Поляків 104.544, Русинів 9067, Нїмцїв 12.162, Чехів 494. Річний приріст населеня виносить около 1.600 мешканцїв. Нї читати нї писати не вміє у Львові 47.694 людей.
Львів займає 5560 морґів землї, т. є. майже 32 квадратові кільометри. Забудована поверхня виносить 490 морґів: в обводї має місто майже 6 миль, найдальші краї міста віддалені від себе звиш о милю.
Улицї всї разом довгі на 106 клм., займають 277 морґів поверхнї; довжина трамваю кінного виносить 5.7 клм., каналів лише 23.5 клм., з того половина старих,т. є. будованих з каменя або з дерева; водопроводи довгі на 43 клм., дроти телєфонові на 670 клм. Улиць і площ єсть у Львові 275, публичних керниць 235. Поверхня міских плянтацій виносить 168 морґів, з того припадає на стрийскій парк майже 83 моргів, на Високій Замок 46 морґів, на єзуїцкій город майже 18 морґів, на Личаківскій парк 14 і пів, на ґубернаторскі вали звиш 5, а на гетьманьскі звиш 2 морґи.
Підчас спису в р. 1890 було у Львові загалом домів 3222, а між ними 146 публичних будинків. До тих належать 34 храми (т. є 24 костелІв, 8 церков, 1 церков православна, 1 лютерска церква і 1 божниця), 35 будинків на школи і штуки та науки, 24 будинків банкових для торговлї, зелїзниць, цїлей промислових, ит. п., 16 урядових будинків, а вкінци 7 будинків до розривки (стрільниця, ріжні касина і т. п.). Домів партерових єсть 1505, одноповерхових 735, двоповерхових 779, триповерхових 260, чотироповерхових 42, а навіть є 2 доми, високі на пять поверхів.
Дуже цїкаве і характеристичне для місцевих відносин єсть питанє, кілько людей мешкає по домах. Отже переважну часть домів у Львові замешкує 3 до 10 партій, а 6 до 30 осіб, 40 домів на 100 містить від 31 до 100 осіб, 7 домів є таких, де мешкає звиш 50 партій, а число т. зв. самостійних партій взагалї, мешкаючих в 3220 домах, виносить 22.532. Єсть 1261 таких мешкань, котрі заняті лише поодинокими особами, між тими є чотири мешканя по 11 до 20 комнат, а в них жиє лише оден чоловік; 116 мешкань занимає більше як 20 осіб, а з тих було 11 о одній комнатї, 222 о двох комнатах.
На оден квадратовий кільометер припадало у Львові в р. 1890 мешканцїв 3999 (в р. 1880 лише 3430), в Празї 13.320, в Кракові 8.944, у Відни 7.638, в Бернї 5.578, в Ліберцу 5.015. Отже що-до густоти населаня займає Краків друге, а Львів шесте з ряду місце в австрійскій монархії.
Що-до руху населеня, то в пepшій половинї 1892 р. було 566 вінчань, так само, як в першім півроцї 1891 року. Найбільше вінчань було таких, що молодий і молода мали по 24 до 30 лїт. В тім часї уродило ся загалом 2540 дїтей, т. є. о 58 більше, нїж в першім півроцї 1891 року. Однак число дїтей, що вродилось живими, єсть у І півроцї сего року далеко більше, нїж в тім часї минувшого року. Найбільше дїтей уродило ся в цвітни. Але і смертельність була ceгo року більша, як торік. В половинї сего року померло 1961 осіб, т. є. о 128 більше, як в тім самім часї минувшого року. Між помершими було 1031 мужчин, 930 женщин; 1490 христіян а 471 жидів. Що до числа лїкарів в пропорції до числа населеня займав Львів в р. 1889 девяте місце (Кpaків четверте), а в р. 1885 аж 14.
Статистика поліційна виказує, що в р. 1891 арештовано у Львові 10.123 поодиноких осіб, а то за крадїж 18.8%, за волоцюжство 11.6%, за піяньство 8.7%, за галабурди уличні 8.3%, з браку удержаня 4.8%; за переступство реґуляміну 7.4%, за жебранє 2.4%, за образу сторожи 1.5%.
Статистика почтова виказує величезнийприріст руху з р. 1890 на 1891. В р. 1891 вислано зі Львова о 5,318.267 почтових посилок більше, як в попереднім роцї, а до Львова прийшло о 5.042.090 більше. Особливо піднїс ся рух карток кореспонденційних і часописей.
Цїле населенє промислове міста Львова виносить 11.445 осіб. В тім числї єсть 2951 самостійних підприїмцїв, 5595 челядників, а 2899 учеників. На сто осіб, занятих в промислї припадає христіян мужчин 49.4%, женщин 7.9%, а жидів мужчин 38.2%, жидівок 4.5%. В загалї на сто осіб в промислї було 87.7 мужчин, а 12.3 жінок.
В торговли було з кінцем року 1890 у Львові занятих 4343 осіб, а именно 1354 христіян і 2989 жидів, взглядно 3002 мужчин і 134 жінок.
Товариств було у Львові 262, а то 175 христіяньских, 87 жидівских. Межи христіяньскими єсть польских 149, руских 21, нїмецких 4, ческе 1.
[Народна Часопись]