◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Українські зелїзницї.
ВІДЕНЬ, 22 грудня 1917. Ґенеральний Секретар зелїзниць України Ещенко з кінцем мин. м. розіслав до зелїзниць отсю телєґраму:
"З причини подїй, які мають місце, у найблизший час не можна числити на одержанє від центрального правительства гроший, необхідних для веденя господарства зелїзниць України. Таке положенє загрожує нашим зелїзницям повним фінансовим крахом.
Наслїдком сього прошу негайно зарядити, щоби всї вплати, які приходять, вплачували ся виключно до скарбу українських ґубернїй, які вичислені в третім Унїверсалї Української Центральної Ради, не допускаючи нїяким чином доконувати згаданих вплат до скарбу неукраїнських частий републики, а також перенесеня сих вплат до скарбу поза границї території України".
Війскові відзначеня з нагоди проголошеня Української Републики.
ВІДЕНЬ, 22. грудня 1917. Ґенеральний війсковий секретар Петлюра видав отсей приказ у звязку з проголошенєм Української Републики:
"Командантам київського, одеського й південної части московських округів поручаю негайно предложити менї до нагороди особи, які щирою й невтомною працею помогли вернути нашій Вітчинї права й вольности й співдїлали при введеню в житє Української Републики".
Українські гроші.
ВІДЕНЬ, 23. грудня 1917. "Утро Россіи" у телєґрамі з Київа повідомляє: Секретаріят фінансів підняв питанє про випуск українських гроший.
Росія і мир.
НАД КОРДОНОМ, 23. грудня. Подаю вам ряд віломостий, які характеризують настрої в Росії в звязку з справою мира.
Соціялїсти-революціонери, з’єдинені соціяльні демократи, народні соціялїсти, виконуючий комітет ради робітничих депутатів першого вибору і виконуючий комітет ради селянських депутатів видали спільну відозву проти мирової акції большевиків, заявляючи, що справу мира мають право рішати тільки Установчі Збори. Відозва закидає большевикам, що вони ведуть мирові переговори тайно і не повідомляють про їх суспільність, що їх обіцянки, нїби то їх правительство не буде мати нїяких тайн перед народом, се тільки пусті слова.
Російські ґазети подають таку розмову дижурного офіцира і начальним вождом Криленком: Офіцир запитав Криленка що буде, коли б осередні держави поставили неможливі умови мирв. Криленко відповів, що тодї Росія буде далї вести війну. Офіцир: "Мирові переговори до краю ослабили російську армію. Що ж буде тепер, на випадок війни й нападу Нїмцїв на фронт, особливо північний, який тепер відкритий?" Крилeнкo на се мовчав.
В російській пресї знаходять ся отсї поголоски про основи мира: Росія протягом 15 лїт мала би доставляти для Нїмеччини всї потрібні сирівцї і для нагляду над сим були б установлені в Млаві і в російських державних інституціях нїмецькі комісарі. Польське питанє має бути рішене в дусї австрійсько-польської програми. Прибалтійське побереже з Риґою має остати при Нїмеччинї. Самоозначувати ся Росія може, як сама захоче.
Війна з Італїєю.
ВІДЕНЬ (Ткб.) Урядово доносять 24 грудня: На захід від Бренти війска ґрупи маршалка бар. Конрада мимо найзавзятійшого ворожого oпopу здобули Коль де Россе і Монте ді Валь Белля. Доси піймано над 6.000 бранцїв, в тім полковника і кількох штабних офіцирів.
БЕРЛЇН (Вольф). Між Асіяґо і Брентою війска маршалка Конрада здобули наступом Коль де Россо і сусїдні гори на заходї і сходї. Доси піймано над 6.000 бранцїв.
На Заходї.
БЕРЛЇН (Вольф). Урядово доносять 24. грудня: В звязи зі стрічами стежних відділів віджила в деяких відтинках гарматня дїяльність. Скріплений огонь на східнім березї Мози тривав через цїлий день.
З македонського фронту:
БЕРЛЇН (Вольф). Наступ неприятелїв на болгарські становища на північ від озера Дойран не повів ся.
В долинї Струми значна дїяльність на передполях.