◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Мирові переговори.
БЕРЕСТЄ ЛИТОВСЬКЕ 23. грудня (ТКБ.) Державний секретар д-р Кільман прибув вчора сюди. Рівночасно прибула й болгарська делєґація. Д-р Кільман мав нагоду ще вечером стрінути ся з заступниками союзників і російськими делєґатами.
Нинї о 4. годинї по полудни отворено в Берестю Литовським на святочнім засїданю мирові переговори. Князь Лєопольд Баварський привитав як начальний вожд Сходу прибувших до його головної кватири заступників союзних держав і Росії. В своїй промові вказав на успішні переговори що до завішеня оружя та висказав повну надїю, що також теперішні переговори доведуть до мира, який принесе щастє народам. Відтак попросив князь першого турецького заступника Ібрагама Гаккі Пашу обняти провід як президент по старшинї. Занявши президіяльне місце, подякував Гаккі Паша за честь, привитав делєґатів, отворив переговори з бажанєм щасливого перебігу і запропонував, щоби перший державний секретар Кільман обняв провід в переговорах. На те внесенє всї згодили ся.
Кільман обняв провід і виголосив промову, в якій передовсїм подякував за честь, що може вести провід на нинїшних перших нарадах, в яких представники союзних держав зійшли ся з делєґатами Росії, щоби зробити конець війнї і привернути мир і приязнь між Росією і репрезентованими тут державами. Відтак сказав: Серед теперішних обставин не може бути мови про опрацьованє в нарадах, які саме розпочали ся, знаряду мира викінченого до найдрібнїйших подробиць. Передовсїм розходить ся менї о устійненє найважнїйших засад і умов, серед яких мирні і приязно-сусїдські відносини, головно також на культурнім і господарськім поли могли би бути як найскорше пущені в рух. Треба також застановити ся над найлїпшими середниками, якими ножна би загоїти рани, спричинені війною.
Наші наради будуть навіяні духом єднаючої філянтропії і взаїмною пошаною. Вони мусять числити ся з одного боку також з тим, що дала і витворила історія, щоби не тратити з-під ніг постійного ґрунту фактів, а з другого боку з тими головними думками, на основі яких тут зібрані разом стрінули ся. Я уважаю щасливою обставиною, що наші вступні переговори зачинають ся під знаком свята "мира на землї" і я можу приступити до переговорів з бажанєм, щоби наші працї були скоро і щасливо доведені до кінця. По думцї президента рішено ось що: Справи ранґи будуть розвязані після поазбучної листи заступлених держав. В президії повних засїдань чергують ся перші заступники пяти держав. Як мови переговорів допускають ся мови: нїмецьку, болгарську, російську, турецьку і француську. Питаня, які обходять тільки поодинокі держави, які беруть участь, можуть бути окремо обговорювані. Офіціяльні звідомленя про засїданє будуть спільно устійнювані.
На запрошенє президента розвинув відтак перший російський заступник в довшій промові головні основи російської мирової проґрами, які в своїй основі покривають ся із звісними рішенями Ради робітників і жовнїрів та всеросійських зїздїв селян. Заступники чотирох союзних держав заявили свою готовість розглянути російські виводи. Вислїди будуть предметом переговорів найблизших засїдань.
ВІДЕНЬ, 24 грудня. ТКБ. доносить з Берестя Литовського 23. с. м.: Нинїшний день призначили делєґації на наради над відповідю, яку маєть ся дати на російські пропозиції. Притім устійнено нариси відповіди. Сформованє відповіди наступить завтра перед полуднем.
Остемпльованє банкнотів в Росії.
БЕРН (Ткб.) До "Daily Mail" доносять з Петрограду про нове податкове жерело правительства Лєнїна. Всї банкноти до якогось часу правительственний стемпель народних комісарів, инакше будуть уневажнені. За остемпльованє платить ся належитість 15—40 процент вартости банкнотів на підставі проґресивної тарифи. Вістка про те близьке зарядженє викликала вже тепер ажіо малих банкнотів. Належитість за виміну виносить за 100 рублїв 10 рублїв. Змінити 1000 рублевий банкнот неможливо.
Проти прилученя до Польщі. Протест Київа.
НАД КОРДОНОМ, 20 грудня 1917. Нинї зачали ся в Київі два конґреси: селянський і червертий загально-війсковий, скликані Укр. Центр. Радою, які потревають з 12 днїв. На війсковий конґрес виїхали і депутати з фронту.
В Бердичеві відбув ся нинї (і далї ще триває) фронтовий війсковий з'їзд, який висказав ся за Центр. Радою.
Заходи Центр. Ради, щоби не допустити до братнього кровопролиття між большевиками і калєдинцями — найшли симпатію на фронтї.
Зачувати, що Укр. Центр. Рада ще раз рішучо запротестує проти прилученя яких небудь частин українських земель до Польщі.
Сподївають ся в тій справі революцій і від конґресів селян та жовнїрів у Київа.
Шеф штабу української републики.
НАД КОРДОНОМ, 15. грудня 1917. Ґенеральний Секретаріят покликав до житя ґенеральний війсковий штаб української републики. На чолї штабу стане ґенерал Бoбровський, дотеперішний голова української громади у Вітебску.
Відповідь Совіта народних комісарів на ноту Української Центральної Ради.
ПЕТРОГРАД, 21. грудня (ПА.) Текст ноти Совіта народних комісарів до революційного штабу України і української окружної війскової Ради в Петроградї звучить:
"Відповідаючи на зроблене вами з уповажненя правительства Української Центральної Ради предложенє приятельського полагодженя конфлїкту між Українською Центральною Радою й Совітом народних комісарів, Совіт заявляє, що вважає ширшу акцію для усуненя спору безаперечно бажаною. Совітське правительство зробило все, щоби дїйти до мирного полагодженя справи.
Що-до предложених Українською Центральною Радою умов, які мають принципіяльний характер, як право свобідного розвитку народів, то вони нїколи не були предметом переговорів або спору, бо Совіт народних комісарів признає повне здійсненє тих принципів.
В предложених умовах Українська Центральна Рада поминає мовчанкою дійсний предмет спору, який полягає в тім, що Рада підпирає протиреволюцію буржуазії, кадетів і Калєдіна, звернену проти власти Совітів, заступників селян, робітників і жовнїрів. Порозумінє з Радою можливе тільки під умовою, що Рада виразно відмовить ся підпирати як революцію Калєдіна, так і протиреволюційний заговір буржуазії і кадетів. — Совіт народних комісарів: Кopбунов".
Арештованє членів українського революційного штабу в Петроградї.
ЛЬОНДОН (ТКБ). Райтер доносить з Петрограду 21. с. м.: В год. 9. рано червона ґвардія вдерла ся до льокалю українського революційного штабу й арештувала 4 членів, яких там застала. Заряджено пошукуваня зa иншими членами штабу, який є єдиним офіціяльним представництвом Української Центральної Ради в Петроградї.
Уступленє Калєдіна в користь Української Републики?
АМСТЕРДАМ (ТКБ). "Times" доносить з Петрограду: Калєдін заявив, що уступає з приводу непопулярности серед війска, яке відмовляє послуху.
По иншим відомостям Калєдін і війскове правительство козаків уступили, щоб уможливити утворенє сильного українського народного правительства.

25.12.1917

До теми