Україна уточнить і дещо змінить норми освітнього законодавства щодо мови навчання у школі. Право навчатися рідною мовою для представників різних національних меншин відрізнятиметься залежно від низки критеріїв — роз’яснюють у Міністерстві освіти і науки. Норми, які регулюватимуть це питання, обіцяють прописати у новому законі України «Про загальну середню освіту». Відповідну заяву опублікували у відповідь на рекомендації Венеційської комісії, які оприлюднили буквально вчора.
Зала засідань Венеційської комісії
Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада України ухвалила новий закон «Про освіту», який містить низку довгоочікуваних новацій. Зокрема, документ запроваджує 12-річну освіту та чіткий поділ на початкову, базову та старшу школу. Однак найбільше суперечок виникло довкола статті 7 закону, в якій ідеться про те, якою мовою навчатимуться українські діти.
«Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова», — зазначено у статті.
Законом передбачалось, що з 1 вересня 2018 року дошкільну і початкову освіту школярі можуть отримувати мовою нацменшини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову. З 5-го класу діти навчатимуться українською, а мову національної меншини вивчатимуть як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, то нею можливе викладання однієї або декількох дисциплін. Для дітей, які зараз навчаються мовами нацменшин, передбачений перехідний період до 1 вересня 2020 року.
Не встигли закон прийняти у стінах Верховної Ради, як на нього посипався шквал критики. Документ одразу розкритикували офіційні особи Болгарії, Угорщини, Греції, Румунії, Молдови, Росії та Польщі. МЗС Угорщини та Болгарії подали скарги в ОБСЄ, ООН і Євросоюз. У відповідь на це Міністерство освіти України звернулося до Венеційської комісії, аби отримати офіційний висновок.
Що рекомендувала Венеційська комісія?
Венеційська комісія порадила Україні детальніше опрацювати мовне питання в освітньому законодавстві країни. Основний посил — стаття 7 є рамковою та підлягає подальшій деталізації, зокрема у законі «Про загальну середню освіту».
Статтю 7 нового закону розкритикували за нечіткіткість, але водночас визнали, що її гнучкі формулювання сприяють можливості належно забезпечити права нацменшин, уточнивши норми. Окрему увагу українським законотворцям порадили звернути на функціонування російської мови.
Рішення, на яке чекали кілька місяців, Європейська комісія «За демократію через право» (що за місцем розташування більше відома як Венеційська комісія) прийняла 8 грудня, а вчора, 11 грудня, офіційно опублікувала у себе на сайті. Загалом документ містить 25 сторінок, дві з них — безпосередні висновки та рекомендації для України.
Комісія визнала, що «це законна і похвальна мета для держави сприяти зміцненню державної мови […] та вживати заходів для її вивчення всіма громадянами, як спосіб вирішення існуючих нерівностей та сприяння більш ефективній інтеграції осіб з національних меншин».
Водночас мовна стаття нового закону потрапила і під критику. Зокрема, Венеційська комісія висловила невдоволення процедурою прийняття закону, а точніше тим, що остаточна стаття документа відрізняється від тієї, яку погодили з національними меншинами. Йдеться про те, що остаточну версію статті внесли з голосу перед голосуванням у Верховній Раді.
Розгляд законопроекту у ВР
У своєму висновку Комісія відзначає, що рівень захисту мовних прав, передбачених статтею 7 для національних меншин України, залишається незрозумілим.
«Якби закон був імплементований таким чином, що мови меншин викладалися лише як предмет, без можливості вивчати інші предмети мовами меншин, це явно було би непропорційним втручанням у існуючі права меншин. Однак параграф 4 статті 7 передбачає правову основу для викладання інших предметів офіційними мовами ЄС», — роз’яснює комісія.
Окрема увага міжнародної інституції — російській мові. «Стаття не забезпечує жодного рішення для мов, які не є офіційними мовами ЄС, особливо це стосується російської мови, що найбільш широко використовується поруч із державною. Менш привілейоване ставлення до цих мов важко виправдати і тому, а отже виникає проблема дискримінації», — йдеться у документі.
Проте основними для України є рекомендації. Як зазначається у висновку Венеційської комісії, багато питань можуть бути вирішені через інші законодавчі акти, зокрема через прийняття ЗУ «Про середню освіту». У зв'язку з цим Венеціанська комісія рекомендує, зокрема:
• повною мірою використовувати гнучкість, передбачену п.4 ст.7, при ухваленні імплементаційного законодавства для забезпечення значного рівня викладання офіційними мовами ЄС для відповідних меншин;
• продовжувати забезпечувати достатню частку освіти мовами меншин у початковій та середній школі на додаток до вивчення державної мови;
• покращити якість викладання державної мови;
• внести зміни до перехідних положень закону «Про освіту», забезпечивши триваліший перехідний період для поступового здійснення реформи;
• звільнити приватні школи від нових мовних вимог відповідно до статті 13 Рамкової конвенції;
• розпочати в рамках виконання нового закону «Про освіту» новий діалог із представниками національних меншин та всіма зацікавленими сторонами щодо мови в освіті;
• переконатись, що виконання Закону не загрожуватиме збереженню культурної спадщини національних меншин і безперервності вивчення мов меншин у традиційних школах.
Що пропонує Міністерство освіти?
Відповідь України на висновок Венеційської комісії не забарилася.
«Міністерство освіти і науки України, як і зазначається в рекомендаціях, планує повною мірою використати гнучкість, передбачену п.4 ст.7 Закону "Про освіту"», — йдеться в офіційній заяві МОН.
Київські посадовці висловили готовність збільшити обсяги викладання предметів рідною мовою, але при цьому пропонують зробити певну градацію для різних мов.
Такі норми у Міністерстві пропонують закласти вже у новий закон «Про середню освіту», текст якого планують напрацювати до кінця 2017 року і прийняти у 2018-му.
Розгляд українського закону. Знимка посла Дмитра Кулеби
Моделі навчання у школах з мовами меншин повинні будуть враховувати освітні потреби дітей різних національних громад, зважаючи на три критерії. Перший критерій — вразливість мови, другий — мовне середовище, у якому проживає меншина, і третій критерій — мовна група, до якої належить відповідна мова.
Перша модель діятиме для вразливих мов, тобто тих, що не мають власної держави для розвитку мовної термінології, а також для тих учнів, що не живуть у середовищі власної мови. Йдеться, до прикладу, про кримських татар, які не мають власної держави і наразі проживають виключно в українськомовному чи російськомовному середовищі, що також не сприяє розвитку кримськотатарської. Для них передбачено буде можливість викладання мовою меншини всіх предметів з 1-го до 11(12)-го класу поряд з українською мовою. Зроблять це, очевидно, за допомогою створення окремих класів у школах.
Наступна модель — для національних громад, мова яких належить до мов Європейського Союзу. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може мати два варіанти. Перший варіант для громад, чия мова належить до слов’янської мовної групи та які проживають у переважно українськомовному середовищі. Йдеться, наприклад, про польську, словацьку, болгарську мови. Як і передбачено Законом, діти, чия материнська мова належить до цієї групи, зможуть повністю навчатися рідною мовою у дитсадку та початковій школі, водночас вивчаючи українську. З 5-го класу поряд з предметами, що вивчаються рідною мовою, будуть запроваджувати предмети, що вивчаються українською; їх частка буде збільшуватися та пропорційно зростатиме до старшої школи.
Другий варіант, пояснюють у Міністерстві, враховуватиме особливості вивчення української мови представниками інших мовних груп, які, до того ж, переважно проживають у середовищі рідної мови. Зокрема, йдеться про румунську та угорську громади. Офіційний Київ обіцяє, що для цих учнів перехід на вивчення предметів українською відбуватиметься ще поступовіше, а відсоток предметів, котрі вивчаються державною, буде меншим.
«Такий підхід зумовлено тим, що вивчати мову іншої мовної групи значно складніше і потребує більше навчального часу, щоб досягти мовного рівня для вивчення інших предметів», — пояснюють у МОН.
І ще одну — третю — модель передбачено для російської мови. Діти, що навчатимуться за нею, переходитимуть на навчання предметів українською одразу після 5-го класу.
«Діти, материнська мова яких російська, легко засвоюють українську, водночас вони здебільшого проживають у середовищі саме російської мови — у сім’ї, на вулиці спілкуються нею, переглядають фільми й телебачення російською. Отже, єдине місце, де діти з цієї національної громади можуть вільно застосовувати державну мову, — це школа. Вивчаючи предмети українською, водночас продовжуючи вивчати російську як предмет, діти зможуть на якісно високому рівні оволодіти одразу обома мовами — й українською, і російською», — йдеться у роз’яснені Міністерства.
Міністерство також запевнило, що Україна готова й надалі співпрацювати з відповідними експертними органами Ради Європи задля розвитку законодавчої бази у сфері забезпечення прав національних меншин.
Реакція сусідів
Висновок Венеційської комісії навряд чи поставить якусь крапку в питанні мови в системі української освіти. Очевидно, вже наступний етап суперечок чекає на нас на початку наступного року, коли до Кабміну передадуть законопроект «Про загальну середню освіту». Відповідно до рекомендацій Комісії, учасниками діалогу обов’язково мають бути представники національних меншин. Однак і без міжнародної участі навряд чи обійдеться.
Після того, як Комісія прийняла рекомендації й українська сторона встигла подякувати за підтримку її позиції, угорські колеги поспішили заявити, що міжнародна інституція насправді… підтримала їхні вимоги.
Про це заявив прес-секретар МЗС Угорщини Тамаш Менцер (представник міністра закордонних справ країни з питань комунікації та парламентської координації), інформує Європейська правда.
«Тиск на Україну явно зростає з огляду на те, що дві важливі міжнародні організації підтримали критику Угорщини щодо Закону України "Про освіту"», — заявив Менцер на прес-конференції в Будапешті.
«Після заяви високого представника Європейського Союзу з закордонних справ та попередньої доповіді Венеціанської комісії було остаточно доведено, що це не просто угорська проблема, а європейська», — сказав він.
Очевидно, це означає, що Угорщина — а можливо, й інші сусіди — братимуть участь у консультаціях щодо мовного питання. Принаймні точно захочуть, щоб Україна враховувала їхню думку. Тож розслаблятися Міністерству освіти і науки зарано.