Іноземною мовою ми менше схильні до забобонів

 

Психологам вже давно відомо, що використання мови, яку ми вивчили в пізнішому житті, пов’язане з цікавими психологічними ефектами. Наприклад, ми частіше лаємося або довше, ніж зазвичай, затримуємось на незручних темах. Виявляється, що ще й менше віримо у забобони. Як стверджує психолог з Університету Тренто (Італія) Константінос Хаджкрістідіс, це відбувається через те, що, розмовляючи іноземною мовою, ми менше схильні покладатися на інтуїтивне мислення. У статті в журналі The Quarterly Journal of Experimental Psychology Хаджкрістідіс та його колеги описали дослідження, яке це доводить.

 

У експерименті, який він провів, 400 корінних носіїв німецької мови, які у пізнішому віці вивчили англійську, мали уявити себе у різних ситуаціях, описаних німецькою або англійською мовою. Кожна ситуація була пов’язана з якоюсь важливою подією, наприклад, екзаменом або відповідальною співбесідою. Напередодні цієї події щоденну рутину переривала якась незвична подія, яка могла бути або нейтральною (наприклад, ви виявили, що раковина в умивальнику забита сміттям), або ж пов’язаною зі стійкими забобонами — як негативними (розбилось дзеркало), так і позитивними (ви побачили зірку, яка падає з неба). Після цього Хаджкрістідіс запропонував учасникам описати свої емоції, відповідаючи тією самою мовою, що й у тексті.

 

Як виявилось, відповідаючи англійською, вони повідомили, що почувались не так негативно через ситуації, які асоціюються з невдачею (розбите дзеркало), і одночасно не надто позитивно, коли йшлося про ситуації, які буцім приносять удачу (зірка, яка падає з неба), ніж коли відповідали своєю рідною німецькою.

 

Чому так? Слова рідною мовою мають стійкий емоційний зв’язок з окремими ситуаціями, з якими пов’язані стійкі забобони. Цей зв'язок закарбовується в пам’яті ще в ранньому дитинстві і виникає інтуїтивно, як тільки ми чуємо або читаємо про них рідною мовою. Коли ж нам трапляється поняття, навантажене забобонним символізмом, мовою, яку ми вивчили пізніше (в експерименті німецькомовні учасники почали вивчати англійську в середньому в 12-річному віці), ми розуміємо, що воно означає, але емоційний зв’язок вже не виникає автоматично.

 

Дослідження доводить, що на наше мислення завжди впливають інтуїції, і навіть ті, хто хоче прожити своє життя, як цинічний матеріаліст, однаково відчуває вплив цього “магічного мислення”, яке непомітно заходить крізь бічні двері. Щоб позбутись цих небажаних впливів, потрібно аналізувати думки, які спадають на гадку. Але є й інший підхід: старайтесь уникати їх з самого початку. Ця опція поки що доступна тільки для білінгвів, але психологи вже шукають і інші способи мислення без інтуїтивних впливів.

 

Alex Fradera

Thinking in a foreign language, we’re less prone to superstition

The British Psychological Society, 21/11/2017

Зреферував Євген Ланюк

10.12.2017