Дослідники протестували, хто краще і швидше може управляти дроном, що летить на дистанції з перешкодами, – людина чи машина? Для цього вони запросили одного з найкращих пілотів для дронів виступити проти штучного інтелекту. Результат: людина-пілот діяла агресивніше, тому й заощадила трохи часу, необхідного для одного кола. Але працездатність пілота зі штучним інтелектом залишалася постійною – машина не змучувалася.




Дрони, що взяли участь у змаганні людини та машини. Зображення: NASA/JPL​.


 

Дрони вже давно перестали бути просто хобі: помічники, що літають, стають все кориснішими. Вони допомагають виявити наземні міни, пропалих безвісти або браконьєрів, транспортують незначні вантажі і перевіряють паркани та трубопроводи на пошкодження. При цьому дронами керує людина, хоча деякі з них здатні автономно слідувати певному курсу.

 

Проте в майбутньому дронами зможуть все частіше управляти комп’ютери, а не людина. Дослідники NASA, а також з Google вже розробили штучний інтелект, що здатний навчатися і сам керувати всіма маневрами квадрокоптера. Ця програма, крім GPS, для своєї навігації використовує камеру та датчики дронів.

 

Наскільки добре виконує свою роботу штучний інтелект (ШІ) як пілот дрона, з’ясував Роб Рейд (Rob Reid) з Лабораторії реактивного руху NASA в Пасадені. Для цього йому довелося організувати змагання. У ньому взяли участь пілот дронів Кен Лу (Ken Loo), що отримав світове визнання, та ШІ, який розробили учені.

 

Обоє пілотів мусили пролетіти своїми дронами багато кіл, долаючи складну дистанцію з перешкодами. Квадрокоптери при цьому розганялися до 60 кілометрів на годину.

 

Вже впродовж забігу стали помітні відмінності між людиною та машиною: «Можна було побачити, що свого дрона штучний інтелект проводив через дистанцію дуже рівномірно, натомість людина-пілот прискорювалася агресивніше, через що дрон летів ривками, – повідомив Райд. – Людина значно більше покладається на власне чуття».

 

Також час, за який пролітали одне коло, у людини щоразу відрізнявся, і ці показники були більшими, ніж у ШІ: на початку пілот-машина та людина були приблизно на рівних, потім, ознайомившись з курсом, Лу покращив свої показники. Натомість час штучного інтелекту залишався переважно стабільним упродовж усіх перегонів.

 

За оцінками часу виявилося: людина-пілот видерлася вперед, хоч і несуттєво. Час, за який Лу пролітав коло, становив приблизно 11,1 секунди, натомість час для ШІ – 13,9 секунди. На думку вчених, це лише питання часу, коли штучний інтелект зможе перевершити свій прототип.

 

«Наші автономні дрони вже зараз можуть літати швидше», – каже Райд. Але алгоритм на сьогодні ще не завершений. Так, при надто швидкому русі камера розмиває картинку, і штучний інтелект перестає бачити середовище та позицію квадрокоптера, з’ясували учені.

 

Також важливо, що люди, котрі керують дронами, з часом втомлюються, на відміну від машини. «Це однозначно найскладніша дистанція, яку мені доводилося долати, – сказав Лу. – При цьому дуже легко втомитися. А коли я морально виснажений, то легко помиляюся, навіть якщо пролітав цей шлях десять разів».

 

 

Drohnenrennen: KI gegen Mensch

NASA, 28/11/2017

Зреферувала Соломія Кривенко

04.12.2017