Гадка про потребу будови народних домів по містах повітових а взглядно в Стрию.

Зі Стрия.

 

 

 

Приїзджаючій до Львова вїхавши из зелїзницї через Городецке на площу Голуховского, увидить триповерхну каменицю фронтом на полудне, з львом спинаючим ся на скалу, а під ним руска напись "Дім Народний". На західно-північній сторонї видить прекрасно збудовану церков. "Дім Народний" творить квадрат, обведений зі всїх сторін улицями. Кілько то дїло капіталів коштувало, а Русини не мають нї богатих і щедрих князїв, нї ґрафів, нї бояр, тілько убогу а патріотичну интеліґенцію духовну і світску, маломіщан, ремісників і рільників та селян хлїборобів, котрі малими вкладками членьскими і більшими або меншими датками добровільними причинились до так великого міліонного майна, що річного доходу приносить до 50.000 злр. Також і буковиньскі Русини, хоть числом далеко менші, вибудували собі "Дім Народний" в своїй столици Чернівцях і там збирають ся з цїлого краю на наради і забави.

 

Часто давались і дають ся чути голоси о потребі будови народних домів по містах повітових нашого краю, де могли би Русини згромаджуватись на наради господарскі і народні свого повіта. В многих громадах сїльских і маломіских, під впливом даровитих впливових а тактовних пан-отцїв духовних, учителїв народних і поодиноких селян вже давно прекрасно збудовані доми громадскі для нарад і веденя ладу в громадї, церкви, школи і шпихлїрі, засновані братства церковні, читальнї, крамницї, каси щадничі і задаткові, а запитаємо ся селянина або маломіщанина хлїбороба з таких громад в якій небудь справі, то він дасть явну і точну відповідь, а ми собі подумаємо в дусї, що тая громада прийшла до самосвідомости та самопізнаня і скажемо, що громада великій чоловік а братство то богатство, — дай Боже, аби і инші громади тим ладом вели ся. Такі добре зорґанізовані громади пізнали своє суспільне житє, пізнали потребу товариств просвітних, наукових, господарских і політичних, пізнали, що они в своїй хатї мають право і волю надану им Наймилостивійшим паном.

 

3 таких громад з Підгіря стрийского відзивають ся голоси пан-отцїв духовних, учителїв народних, громад, братств церковних і поодиноких хлїборобів о потребі Народного Дому повітового в Стрию, де би могла мати вільний кождого разу вступ, де би могла радити в справах господарских, просвітних і народних. Гадка єсть красна, дозріла і до виконаня можлива, єсли-б і не зорґанізовані громади сю гадку підпирали. Ми Стрияне також узнаємо потребу такого Народного Дому повітового, де би могло житє народне через наради і забави зосередитись та розвиватись, і єсьмо готові не тілько словом, але й матеріяльно після зможности наших сил сю гадку підпирати, але додаємо до того, що се дїло через більші або менші вкладки членьскі або добровільні датки, як то дїєсь при просвітно-наукових, бурсових або инших товариствах, не дасть ся довершити, а тілько через товариство членів удїлових або акційних.

 

Місто Стрий по спаленю відбудовано на ново, а одноповерхні каменицї в ринку і по декотрих улицях представляють прекрасний вид. Побудовано много нових камениць партерових і домів деревяних на передмістях, а людність значно збільшилась і збільшаєсь що-року так, що недостаток мешкань даєсь значно чути, грунти під будівлю домів подорожіли і трудно відповідних дістати, а єсли за кілька лїт окружний суд в Стрию введений буде, то тогдї проявить ся ще більшій недостаток мешкань. Тая нагода, недостаток відповідних мешкань, провадить нас до наслїдку, що добре збудована камениця з відповідним розкладом мешкань можуть в Стрию рентувати ся. Припустім, що близько ринку в містї збудована з двома фронтами 30 сяжнїв довготи а 20 широкости на один поверх з сутеринами камениця, містяча в собі 40 комнат вигідних до мешканя, а в серединї партерово збудовану салю велику для нарад, представлень театральних, музикально-декляматорских вечерків, для касина і забави з побічними комнатами та з мешканєм для сторожа дому і на склади господарскі потрібні в каменици — коштувала би 50.000 зр., то з самих 40 комнат мешкальних [кожда по 100 зр. річного чиншу] принесе річного доходу 4.000 зр., з чого може до 1.000 зр. ужитись на адміністрацію дому, 2.500 зр. на сплату відсоток, рахуючи по 5 зр. від ста, а 500 зр. річно на уморенє позиченого капіталу або акцій. Кромі того може і саля добре рентуватись. В тім домі має колись міститись бібліотека повітова і бурса для учащої ся даровитої сїльскої і маломіскої молодежи, учащаючої до тутешної середної школи, длятого і товариства "Руска Бурса стрийска" приступила би з капіталом 12.000 зр., котрий посїдає в книжочках щадничих і цїнних паперах Банку краєвого. Також може декотрі заможнїйші Русини місцеві і з околицї могли би з своїми більшими або меншими капіталами до того дїла приступати, а решту треба би узбирати з удїлів або акцій. Отже найлїіпше буде заснувати товариство по мисли закона з 9 цвітня 1873, котре би зібрало потрібний капітал і дім такій вибудувало. Товариство се, а взглядно єго члени були би властителями того дому, а від удїлів своїх діставали би дівіденду з чиншу. Допустїм, що було би свого капіталу 20.000 зр. а потрібний був би ще капітал 30.000 зр. на тую цїль, найменшій же удїл членьскій виносив би 50 зр., то в такім случаю потреба би 600 удїлів, щоби розпоряджати капіталом 50.000 зр. Першим членом того товариства був би фонд коренний товариства "Рускої Бурси стрийскої", потому ті члени, котрі би приступили з більшим капіталом, а врештї члени з удїловими вкладками по 50 зр. або більше. Сподїємо ся, що приступлять деканати з повіта і давного округа стрийского, громади і братства церковні, а найбільше зложать поодинокі Русини, що остаточно трудною річею бути не повинно, бо кождий член не жертвує нїчого, бо зістає неограниченим властителем свого удїлу. Товариство, маючи капітал 50.000 зр., може купити відповідний грунт, на котрім розпочалась би будова дому, а місцеві Русини займуть ся щиро, охочо і ревно тою справою як при закупнї відповідного грунту під будівлю так і caмy будівлю будуть наглядати, аби переводжено добре і точно роботу. Не менше займуть ся і пізнїйше безинтересовно адміністрацією дому люде, на котрих честь і совість можна здатись, а котрих в містї не бракне.

 

Завзиваєте нас, Bп. пан-отцї духовні і интеліґенція світска, громади, братства, церковні і поодинокі селяне хлїбороби давного округа стрийского, конечно до будови "Народного Дому" повітового в Стрию. Ми радістно прихиляємось до Вашого голосу і подїляємо сю справу згідно з Вами, а тепер покажім свій патріотизм, де йде о нашу спільну народну справу. Я першій приступаю до того товариства з більшими удїлами. Кому честь народу дорога, нехай до кінця лютого 1893 р. письменно заявить тимчасово на руки підписаного або Вп. п. д-ра Евгенія Олесницкого, адвоката краєвого і голови "Підгірскої Ради" і "Руского Касина" в Стрию, свою готовість до зложеня удїлу, а в короткім часї завяжемо комітет, оснуємо товариство, і будемо мати свій Дім Народний і свою салю для нарад а забав, через що нашу цїль осягнемо.

 

В имени Русинів стрийских

Стефан Дубравскій.

 

[Дѣло]

29.11.1892