Ген довголіття

 

Аміші, що проживають ізольованою спільнотою в США, славляться своїм довголіттям. Нещодавно науковцям вдалося розгадати їхню таємницю. Спеціальна генетична варіація в амішів відповідає за те, що вони на диво довго живуть. Очевидно, мутація сповільнює процес старіння клітини, інформує команда вчених. Медики вважають, що подібного ефекту можна досягнути за допомогою ліків.




Представники общини амішів. Зображення: dpa.

 

Перехитрувати смерть і жити вічно – одна з найбільших мрій людства. Науковці десятиліттями намагаються розшифрувати процес, який не дає змогу цій мрії здійснитися – старіння. Цей процес, що неминуче пов'язаний із життям, зумовлений зокрема тим, що клітини в людському організмі мають своєрідний внутрішній таймер, який обмежує тривалість їхнього життя. Адже щоразу, коли одна клітина ділиться, то втрачає хромосоми, які в ній розташовані, – так звані теломери.

 

Після багатьох клітинних поділів теломери скорочуються – і коли вони переходять певну межу, клітина більше не може ділитися, вона перестає рости або зовсім відмирає. Тоді відбувається клітинне старіння. Як швидко цей процес розгортається, залежить від багатьох чинників. Завдяки більшій кількості їжі та покращенню її якості, розвитку антибіотиків і запровадженню менш складної фізичної праці, сьогодні ми живемо все довше.

 

Проте й гени суттєво визначають швидкість старіння. Науковці на чолі з Садією Хан (Sadiya Khan) з Північно-західного університету в Чикаго виявили генетичну варіацію, що сприяє довголіттю. Цю мутацію знайшли в геномі амішів – нащадків швейцарських мігрантів, які проживають у маленький громаді Берн в штаті Індіана.

 

Практично всі аміші зі спільноти є принаймні далекими родичами і вже роками максимально ізольовані від чужого генетичного впливу.

 

Для свого дослідження учені проаналізували геном 177-ти піддослідних-амішів. І виявили: 43 з піддослідних були носіями спеціального варіанта гена SERPINE1. Цей ген продукує протеїн, який називається PAI-1 і, здається, відіграє важливу роль у процесі старіння, бо посилено виділяється клітинами, що старіють. Відповідно, помилка в цьому спеціальному варіанті гена відповідає за те, що в організмі виробляється менше речовини, яка сприяє старінню.

 

Вирішальний ефект: в осіб з цим геном захисні теломери, тобто хромосомні кінці, в середньому на 10% довші, ніж у піддослідних без цієї генетичної варіації. Очевидно, внутрішній таймер їхніх клітин цокає інакше, і в результаті вони старіють повільніше.

 

Дослідження сімейної історії виявило: носії генетичної варіації живуть приблизно на 10 років довше. В середньому вони помирають у віці 85 років, натомість їхні товариші без «гена довголіття» помирають у 75 років. Та аміші-щасливчики живуть не просто довше. Згідно з результатами дослідження, вони залишаються здоровими впродовж тривалішого часу. Зокрема в них кращі показники інсуліну, це робить їх менш вразливими до діабету. Так, у жодного з піддослідних, у якого виявили генетичну варіацію, не розвинулася цукрова хвороба. Натомість серед осіб без цієї особливості в генетичному матеріалі хворіло 7%.

 

Прикрість для решти людей: генетичні варіації, що розвинулися в амішів у Берне приблизно шість поколінь тому, не зустрічаються більше в жодної іншої популяції на Землі. Навіть аміші за межами громади не мають цієї «мутації довголіття», розповів співавтор Дуглас Вуган (Douglas Vaughan): «Це, так би мовити, примітивна мутація».

 

Вчені вже працюють над медикаментами, які здійснювали б ефект, подібний до «гена довголіття»: цей засіб мав би блокувати функції білка PAI-1, затримуючи процес старіння. Наприклад, дослідники випробують речовину проти вікової втрати волосся. Чи отримаємо з цього такий бажаний рецепт тривалого життя? Поживемо – побачимо.

 

 

Gen für ein langes Leben entdeckt

Science Advances/ Northwestern University, 16/11/2017

Зреферувала Соломія Кривенко

18.11.2017