◦ ◦ ◦ ◦

Театральна Студія. Відділ Культурної Праці УЦК, в рамках діяльности Інституту Народної Творчости, відкриває театральну Студію, яка має своїм завданням готувати висококваліфікованих акторів для українських драматичних театрів. Термін навчання три роки. Вступні іспити 10 грудня. Початок зайнять 20 грудня 1942 р. Для вступу потрібно: українська національність, вік від 17 років, середня освіта, у виключних випадках при наявності визначних здібностей — закінчених 6 кляс народної школи, або 7 кляс совєтської школи, а також відповідні акторські дані. До іспиту обов'язково треба вміти продеклямувати один вірш і один уривок прози (напам'ять). Замісцеві учні забезпечуються гуртожитком і пільговим харчуванням за відповідною оплатою. Плата за навчання 50 зол. місячно та 10 зол. вписове. Заяву про бажання вступити до Студії треба надсилати до канцелярії Інституту Народної Творчости — Львів, Францішканська ч. 7 — додавши такі документи: завірені копії метрики та свідоцтва про освіту, виказку про національну приналежність від місцевого комітету або Мужа Довір'я, 2 фотокартки, життєпис та 10 зол. вписового.
Об'єднання Праці Українських Світливців. Чергові сходини Українських Світливців при УЦК з рефератом п. Софрона Федева на актуальні фотографічні теми. відбудуться в середу, 18 листопада ц. р., в приміщенні Відділу Культурної Праці УЦК, Ринок 10/І. п. в год. 18-ій.
Добірні малини для Галицької области. ЛЬВІВ, 16 листопада. На припоручення Головного Відділу Прохарчування й Хліборобства в Кракові, фірма Городнича Централя в Кракові спровадила около 100 тисяч малинових кущів відміни "Пройсен" для Ґенерал-Ґубернаторства. З того запасу 20.000 кушів приділено для области Галичина. У той спосіб задумується вже на весну розвести дуже добру й плідну відміну малин, щоб заступити нею місцеві відділи. Щоб у 100% використати цю вартісну відміну й не розпорошувати її по малих господарствах, Реферат Городництва й Виноградництва при Відділі Прохарчучання й Хліборобства у Львові розділив признану кількість на більші господарства, які дають запоруку, що добірний матеріял буде відповідно використаний і розмножений. Ця акція відповідно зорганізована й переведена станицями, якими приділиться добірну відміну малин, має велике значення для майбутности того сектора городництва; вона дає запоруку, що ягоди будуть гарні й матимуть великий попит на ринку.
Вистава малярських праць Льва Грицая. ТЕРНОПІЛЬ, 16 листопада. В днях 1—9. XI. відбулася в Тернополі вистава малярських праць Льва Грицая. Вона була повторенням вистави, яку мистець владив перед кількома тижнями в німецькому військовому шпиталі, з тою різницею, що долучив до неї деякі нові праці. Разом виставлено в залі Бесіди 50 образів і нарисів. На тлі життя Тернополя можна цю виставу назвати культурною подією. Образи Грицая виказують непересічну малярську техніку і кольористику, а здібності мистця найвиразніше виявляються в портретистиці. Два образи — портрети жіночих голов незвичайно влучні характеристичні; на основі цих та інших портретів можна сподіватися, що Грицай буде одним з кращих українських портретистів. Добре теж виходить у Грицая мертва природа; зате баталістичні нариси, рисовані з пам'яті, не переконують. Грицай пробує теж своїх сил у групових композиціях, які однак виказують такі слабі сторони, що повстають, коли мистець малює з памяті без моделів. Щодо тематики цих групових композицій, то слушною видається нам заввага німця-лікаря, який відкрив попередню виставу Грицая, що кожний мистець висловлює в своїх творах духа і обставини життя своєї нації; тому не повинно німців дивувати, що український мистець малює образи, на яких передусім видно біду і горе, бо ж доля українського народу не була весела. Але все ж наша думка така, що суспільність має право вимагати від своїх мистців, щоб вони піднеслися понад обставини і вичарували нам візію сильної будуччини, щоб нас схоплювали за собою вперед. Виставу відвідало понад 700 осіб, з того багато німців, а багато образів продано. Це повинно заохотити інших мистців частіше владжувати вистави своїх образів не лише у Львові, а й поза Львовом, щоб ще розбудити культурне життя на провінції. Мр. Осип Губчак.
Для українських полонених. На весіллі у Миколи Квасняка в Скалі на Поділлі, весільні гості зложили добровільні датки на українських полонених у сумі 161 зол. Гроші переслано до Делєґатури УОК у Борщеві.

17.11.1942

До теми