У Львові починає ся передвиборчій рух до нової ради міскої. Як звістно, послїдні вибори були сполучені з дуже поганими неправильностями. Деякі махери радних дібрались до зачинених урн виборчих і пофальшували віддані списи виборчі в користь деяких одиниць, котрі не одержали були сподїваної більшости. В наслїдок того віддано навіть акти передвиборчі прокураторії державній, а коли тут справа упала з недостатку ясних зізнань, то найшла ся спора громада вибраних честних радних, котрі на вид мальверзацій зложили добровільно мандати свої і тим спинили уконституованє ради. Власти були тим змушені розвязати нову раду і розписати нові вибори. За-для сподїваного приїзду цїсарского у вересни відложено вибори і стара рада управляє містом по нинїшний день. Нові вибори відбудуть ся имовірно в сїчни слїдуючого року. Тож не дивниця, що вже тепер деякі кружки виборцїв заходять ся коло підготовленя виборів. I ось нинї [9. падолиста] відбуде перше засїданє комітет, зложений з 150 осіб, в котрім суть заступлені всї бранші і стани міста, а в котрого склад входять і Русини. Комітет сей назвав ся "горожаньским" а девізою єго єсть: "добро і достоїньство міста". З Русинів увійшли в сей комітет побіч других: сов. Левицкій, архитект Левиньскій, тесля Передяткевич, переплетник Сембратович, проф. унів. Петро Стебельскій, адвокат д-р Соловій, д-р мед. Сельскій, член видїлу краєвого Д. Савчак, о. крил. Туркевич, проф. богословія д-р Комарницкій і проф. Н. Вахнянин. Презесом комітету єсть архітект Яновскій.
П. Николай Ивасюк, знаний наш молодий артист-маляр гостив в понедїлок сего тиждня у Львові в переїздї з Буковини до Монахіюм на дальші студії в тамошній академії штук красних [котра надїлила нашого маляря окремою робітнею на час кількалїтний]. Сегорічні ферії на Буковинї зужиткував п. Ивасюк на призбиранє скіців і типів. Прибувши до Монахіюм, артист наш має намір передовсїм викінчити свій образ намальований перед кількома лїтами а представляючій "Богдана Хмільницкого під Зборовом". [Образ той знаний ширшій публицї рускій из илюстрації в Барвіньского "Исторії Руси" виданій "Просвітою"]. На другій-же рік загадує п. Ивасюк приступити до намальованя великого образа историчного, а заким возьмесь до сеї роботи, буде мусїв поїхати до Кіїва в цїли конечно потрібних до того студій. При сїй нагодї згадаємо ще й то, що цїну образа "При кирници", виставленого у Львові, кладе п. Ивасюк на 1000 зр. Той образ знято в Монахіюм фотоґрафічно і п. Ивасюк має прислати якусь скількість тиx фотоґрафій до Львова і до Чернівцїв на розпродаж. Коли фотоґрафії прибудуть, не залишимо о тім повідомити наших читателїв.
Д-р Юрій Конкольняк, прімар шпиталя і заступник бурмістра в Станиславові, почав — як доносить "Зоря" — писати популярну "Гіґієну" в тім намірі, щоби віддати єї до виданя товариству "Просвіта".
Самоубийство. Оногди около 7-ої години вечером відобрав собі житє вистрілом з револьверу канцеліст львівскої дирекції поліції 38-лїтний Лев Франк. Причиною сомоубійства була невилїчима недуга.
Посвяченє будинку. Оногди о 10-ій годинї рано посвятив епископ Пузина ново-отворений интернат для кандидаток женьскої семинарії учительскої при улици Слодовій під ч. 6 у Львові.
Дороги повітові і громадскі в повітї дрогобицкім обіймає видїл краєвий в порозуміню з намістництвом у власний заряд. Відданє заряду наступить сими днями і в тій справі удає ся до Дрогобича комісія з видїлу краєвого.
Тисяч дукатів з нагоди вибору архіепископа. Старинним звичаєм одержує кождий комісар цїсарскій, фунґуючій при виборі нового архіепископа оломуцкого даток в висотї 1000 дукатів. При виборі послїдного архіепископа, кардинала Фірстенберґа одержав був той даток тогдїшний міністер просвіти ґр. Лев Тун. При вчерашнім виборі нового архіепископа интервеніював яко комісар цїсарскій міністер бар. Ґавч отже єму належало тих 1000 дукатів. Перед кількома днями однако одержала оломуцка капітула з міністерства просвіти письмо, що з порученя Єго Вел. цїсаря не може міністер просвіти приймити жертвуваних єму 1000 дукатів. Причину тої відмови добачають в тім, що одна з контор виміни в Оломуци виставила для реклями в своїм вікнї купку дукатів, а коло неї картку з написею: "1000 дукатів призначених для комісаря цїсарского".
Oгнї. Сими днями знищив огонь тартак паровий в Тихій коло Коростенка. Шкода виносить около 30.000 зр. Найбільше однако потерпіли селяне, котрі при тім тартаку мали заробок.
В львівскій школї політехнічній лучив ся факт, що дав причину до змови і опущеня викладів студентами а відтак до дисціплінарного слїдства ректорату. Ще в цвітни с. р. ухвалили були студенти політехники просити колєґію професорів о видаленє з техніки одного студента, що допустив ся дуже неморального і нечесного дїла. Професори не видалили вправдї згаданого студента, але обіцяли, що з початком 1892/93 року шкільного не позволять єму вписатись на політехніку. Тимчасом в жовтни с. р. зявив ся сей студент на політехніцї і ректорат приймив єго. Се обурило студентів так дуже, що они дня 22 н. ст. жовтня ухвалили здержати ся від участи в викладах. Аж тепер студент М., про котрого товаришам йшло, виступив сам з політехніки і здавало ся, що на тім покінчить ся справа. Тимчасом колєґія професорів зарядила слїдство против студентів і видала оногди засуд, котрий випав надто строго. Двох студентів Мокловского і Кишакевича видалено, пятьох одержало ректорску нагану з загрозою видаленя за участь в змові а 129 одержало нагану від деканів.
Про намірене самоубійство гр. Яна Красицкого доносять з Відня такі близші дані: В понедїлок дня 7 н. ст. падолиста о 12½ години в полудне вийшов ґраф з бюра бувшої Львівско-Черновецкої зелїзницї, котрої єсть президентом, без нїякого очевидного зворушеня. Перед відходом передав кілька письм одному з висших урядників, однак се не впадало в очи, бо він робив то частїйше, коли мав куди виїздити. З дирекції пійшов домів і запитав службу, чи готове снѣданє. На відмовну відповідь вийшов з дому, пійшов на улицю Тересіяньску і поступив до одної каменицї, став собі в сїнях за муром і витягнувши бритву підрізав собі горло. В тій хвили увидїли се слуги з противлежної палати бар. Ротшільда і телєфоном повідомили стацію ратункову о тім, що лучило ся. Зі стації надійшла зараз поміч і по заложеню самоубійникови бандажа відвезено єго домів. Ґрафиня, котра між тим була з дочкою на проходї, зімлїла, коли довідала ся о страшній пригодї, але прийшла скоро до себе, коли їй лїкарі сказали, що рана не грозить житю, бо ґраф перерізав лиш тїло, не скалїчивши гортанки. Ґраф Ян Красицкій має тепер 55 лїт, єсть властителем Боратина в Галичинї, в 1870-тих рр. був послом до ради державної, а в роцї 1885 покликали єго до палати панів, де належить до консервативної партії. — Оповідають, що вже давнїйше мав ґр. Красицкій в приступі мелянхолії сказати, що застрілить ся, а перед кількома днями пробував отруїтись опіюмом.
