◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Радикальне віче антіеміґраційне в Збаражи заборонило тамошне староство таким письмом писаним по руски польским abecadł-ом: "Ч.13.184. До пп. д-ра Северина Даниловича, Михайла Павлика і Кирила Трильовского, на руки високопочтенного д-ра Северина Даниловича, адвоката в Коломиї. На донесенє без дати, презентовано дня 24 жовтня с. г. о скликаню загальнодоступного віча на день 3 падолиста 1892 г. в домі Абрагама Ґінсберґа в Збаражі відбути ся маючого в справі громадної еміґрації руского народу з надграничних повітів, розслїдженя причин тої еміґрації і способу зарадженя єй, публичної дискусії і рішеня внесень і резолюцій, освідчаю Панам, що виджу ся споводованим из взглядів на публичне безпеченьство і на добро загальне заборонити на разї по мисли §.6. устави з дня 15 падолиста 1867 В. з. д. н-р 135 відбутя наміреного віча, понеже приключеня даючі повод до того-ж суть єще занадто свіжой дати, а полученоє з тими приключенями роздражненє умов, не дозваляє єще предметового публичного трактованя той справи, которе радше викликало би більшоє роздражненє умів шкодливе для загального добра і безпеченьства... Збараж дня 25 жовтня 1892. Кавцкій." Петенти переводять справу через всї инстанції.
В Серафинцях, в повітї городеньскім, заложено спілку народну, на спосіб польских кружків рільничих. Перед тижднем мало відбути ся отворенє сеї спілки, але староство заборонило, мотивуючи заборону небезпечностію занесеня холєри.
З Золочівщини пишуть нам: Минувшого тиждня украдено в Гарбузові дві пари коней у двох господарів-братів. В Гарбузові єсть звичай, що по вирубаню капусти пускають конї самопас без догляду на поле, тим радше, що городи на капусту лежать серед села між хатами. З тих городів власне забрано згадані конї вечером, коли вже всї спали. Недавно украдено конї в сусїдних Перепельниках з сїножати, положеної під самим Гарбузовом. Видно з того, що зухвалий злодїй мусить бути домашний. Жандармерія доси нїчого не вислїдила.
Рада міска в Коломиї ухвалила жертвувати 1000 зр. з своєї каси на докінченє украшеня тамошної рускої церкви.
Огнї. Оногди згоріла у Львові за рогаткою Городецкою стирта сїна вартости 300 зр., обезпечена на 200 зр. Сторожа огнева зльокалізувала огонь, котрий грозив стоячим недалеко баракам войсковим,
Відрадний обяв. Коломийска "Русская Рада" доносить, що в послїдних часах кинули ся наші селяне до купна землї від властителїв більшої посїлости. I так в Новосїлках лїсних, каменецкого повіта, купило кілька господарів 72 морґів поля від ґр. Лонцкої і роздїлили их між себе. — В Убини, того-ж повіта, купив п. Струтиньскій, Русин, 132 морґів поля. — Громади Ключів великій і малий, коло Коломиї, торгують кількасот морґів толоки від камери, а громада Испас купила на власність млин і заарендувала пропинацію. — Топорівцї під Снятином торгують у властителя більшої посїлости лан, обіймаючій кількадесять морґів. Бажати б лише, щоби ті приміри найшли між нашими селянами як найбільше наслїдувачів.
Археольоґічне товариство у Відни рішило видати илюстровану "Исторію Відня". Цїлий твір буде обіймати 400 аркушів друку в 6 томах а кошти накладу обчислені на 100.000 зр. Щоби зібрати сю величезну суму видало згадане товариство відозву до мешканцїв Відня, в котрій просить прийти видавництву в поміч або одноразовим датком або субвенцією платною ратами в 6 лїтах. Ті, що жертвують 300 зр. одержать цїлий твір безплатно з присвятою на своє имя, поміщеною на першій сторонї. Видавництво має стояти на висотї нинїшної науки і увзгляднить исторію і розвій Відня після найновійших жерел у всїх напрямах. Першій том обіймає исторію від найдавнїйших часів до 1246 року, другій від 1246 року до 1529 включно, третій від 1529 до 1688, четвертий від 1688—1740, пятий від 1740—1848 а шестий від 1848 до 1891.
Дрібні вісти. Архикнязь Леопольд Сальватор виїхав оногди зі Львова до Відня. — У Львові померла вчера Ванда Валерія Реваковичева, жена редактора Kurjer-a Lwowsk-oгo в 52 роцї житя. — Дня 15 н. ст. падолиста відбуде ся в Синевідску нижнім вінчанє п. Константина Петрушевича окінченого богослова з панною Софією Юлією Теодоровичівною, дочкою тамошного пароха.