Польща розпочала процедуру запровадження персональних обмежень проти українців, котрі сповідують "крайні антипольські" погляди, вшановують дивізію СС "Галичина" або мають причетність до відмови полякам у доступі до місць своєї пам'яті та поховань в Україні.
Про це повідомив міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський у інтерв'ю TVP.
Пан міністр констатував, що Україна та Польща "мають різні концепції примирення".
"Ми усвідомлюємо те, наскільки важлива для нас Україна з точки зору геополітики і як важливо зберігати незалежність Української держави – що є важливим і для нашої безпеки. Але українці, розуміючи про те значення своєї країни для нашої безпеки, вважають, що в такому випадку питання, які нас ділять, а особливо історичні, мусять відійти на другий, третій план", – сказав Ващиковський, додавши, що Польща виступає проти застосування такого підходу.
Міністр зазначив, що Польща не може погодитися з позицією України, "щоби вирівняти діяльність Української повстанської армії з діяльністю Армії крайової". "Тут нема симетрії", – наполягає очільник МЗС Польщі. Він зазначив: навіть якщо припустити, що з боку поляків "можемо вишукати якісь інциденти", то ніколи не вдасться виявити масових убивств "на такому рівні, як були на Волині".
Ващиковський заявив, що Польща готова застосувати персональні обмеження проти низки українців, зокрема накласти заборону в'їзду. "У цей момент ми надаємо руху процедурам, котрі не допустять людей, які займають крайні антипольські позиції, на територію Польщі. Люди, котрі вбираються в мундири СС "Галичина", до Польщі не в'їдуть. Ці процедури вже розпочато", – повідомив Ващиковський.
З його слів, також ідеться про осіб, котрі доклалися до заборони на проведення ексгумації останків поляків в Україні або відбудови місць пам'яті, важливих для поляків. "Особи, котрі проявилися і використовують інструменти адміністративні щодо Польщі, теж зазнають обмежень", – пообіцяв міністр.
Водночас він відмовився давати відповідь на питання, чи йдеться про директора Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича.
Ващиковський заявив, що Польща постійно захищає Україну на міжнародному рівні, і в світі "нема більш заангажованої країни". "Натомість двосторонні відносини будемо виокремлювати", – пригрозив Ващиковський.
Міністр повідомив, що в найближчі дні-тижні він планує відвідати з робочим візитом Львів, але то буде візит не політичний, а суто робочий: дипломат огляне роботу консульства, зустрінеться з діаспорою, відвідає пам'ятки, зокрема огляне меморіал на Личаківському цвинтарі. Вітольд Ващиковський також повідомив: наразі він не вважає за доцільне організовувати візит до України польського президента Анджея Дуди. "Я би вагався, чи рекомендувати польському президентові візит в Україну в цей момент", – прокоментував Ващиковський.
Як писав Z, у Польщі наростає обурення у зв'язку з тимчасовим призупиненням в Україні процесів легалізації незаконних польських пам'ятників, забороною видачі дозволів на пошуки та ексгумації. Нагадаємо, що Український інститут національної пам'яті пішов на такий крок як на тимчасовий вимушений захід після серії руйнувань на українських меморіалах у Польщі. Останньою краплею для української сторони стало знесення меморіалу в Грушовичах за леґального дозволу місцевої та центральної влади Польщі у квітні 2017 року.
В Польщі вважають, що Україна зірвали переговори щодо історичного порозуміння.
Натомість директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович у своїй заяві зазначив, що Польща політизує це питання й уникає відповіді про спосіб предметного залагодження суперечки щодо неофіційно встановлених пам'яток.
"За півроку, що минули, з польського боку мали хвилю обурення в медіа, заяви політиків, спроби обійти заборону через українські організації, навіть спроби почати будівництво нових нелегальних меморіалів. Нещодавно була спроба створити нові міждержавні механізми для розв’язання проблеми, попри те, що сам їхній запуск – дуже тривала процедура, яка лише затягне це вирішення. За весь цей час не було лише одного – переговорів уповноважених для цього обома сторонами", – констатував голова УІНП.
"Жодного разу ми не почули від польських органів, скільки саме українських пам'ятників під загрозою демонтажу як нелегальні? Яких саме документів бракує щодо кожного з них? Який шлях розв’язання проблеми пропонують вони? Наша пропозиція озвучена ще кілька років тому: легалізація «всі на всі». Вона опирається на зібрану нами інформацію про понад 150 польських пам'ятників, які не мають належного документального оформлення. В Україні", – зазначив В'ятрович.
"Виникає враження, що розв’язання проблеми не цікавить польських колег. Її невирішеність – чудове джерело для голослівних заяв про повагу до загиблих і неможливість домовлятися з українцями", – зазначив пан Володимир.