◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

З-під Станиславова пишуть нам: Вичитавши оногди в часописи о незвичайній операції, яку має сими днями предприняти у Відни славний проф. д-р Більрот на 9-лїтній дївчинї, котрій друга дївчина клевцем пробила в голові кість аж до мозку, користаю з нагоди і хочу подати до прилюдної відомости, що недавно тому підняв ся тяжкої операції д-р Конкольняк, прімарій шпиталя головного в Станиславові, і вивязав ся з неї як найлїпше. Удалими oпeраціями потрафив він цїлковито вилїчити 14-лїтного хлопця Михайла Б. з Тисьменичан, котрого кінь підкованим копитом так сильно ударив в голову, що переломив єму кість в чашцї аж до мозку і то на величину двох талярів. Д-р Конкольняк вломану в мозок кість витягнув і так зручно єї знов вставив, що хлопець жиє і тїшить ся, як вперед добрим здоровлєм.
Огнї. З Станиславова доносять, що дня 22 н. ст. жовтня займила ся коршма при улици Ґолуховского, лежача на території громади Опришівцї. На ратунок прибула міска сторожа огнева і зльокалізувала огонь. В тій коршмі було закватированих ото кількадесять резервістів оборони краєвої, покликаних до вправ войскових, котрим згоріли коци і карабіни. Много набоїв острих і слїпих експльозувало в огни, викликуючи від часу до часу більше або менше сильний гук. В коршмі мешкав дозорець дому карного, котрому на кілька годин перед огнем померла жінка і лежала на катафальку. Коли повстав огонь, ледве виратовано трупа і покищо зложено єго під голим небом.
Холєра. Угорске міністерство знесло свій попередний заказ привозу продуктів з Галичини до Угорщини. Щоби однако спинити рознесенє холєри з Будапешту зарядило тамошнє міністерство справ внутрішних на всїх зелїзничих двірцях і відпливаючих кораблях санітарну ревізію всїх з Будапешту відїзджаючих осіб як також подорожних пакунків евентуально і десінфекцію підозріних річей. Крім того заборонено вивозити з Буда пешту слїдуючі предмети: шмати, стару одїж, уживану постїль, нечисте білє, линви, свіжі овочі, свіжу ярину, кавіор, риби з виїмкою замкнених в бляшаних пушках, мясива, ковбаси, сирі шкіри, молоко, масло, сир, товщ, волосє, щетину, пірє, свіжі і солені внутренности, шерсть, кости, звірячі відпадки і товари опаковані в старі шмати. — В Кракові не було і послїдної доби нїякого занедужаня на холєру. Зголосив ся лише до шпиталю селянин з Домби Яків Козьол, котрий прибув пішки до Кракова з познаками холєри. — В Подґуржу умерла на холєру Маріянна Доливкова, занедужавша 27 н. ст. жовтня. В Пісках великих умерло двоє недужих: Софія Гомек 46-лїтна женщина і 1½-лїтна Дорота Лещик. Занедужала одна особа, 40-лїтна Марія Шевчик. — У Відни не було нових занедужань. — В Будапештї померло вчера 10 осіб.
Товариство ощадности женщин, истнуюче у Львові від кількох лїт, відбуло оногди свої загальні збори. Цїль товариства, як зазначила предсїдателька, нести поміч бідному народови. Дїяльність товариства заявилась в часї нужди голодової з причини неврожаю, бо товариство видало публікацію Bazar dla głodnych і придбало тим видавництвом по-над 10.000 зр., котрі роздано між голодних. — П-ї Вислоухова реферовала про зміну §.22 статутів в тім напрямі, щоби "на случай розвязаня товариства майно перейшло під заряд "краєвого союза охотничих сторожей огневих у Львові" яко фонд виключно для сїльских "сторожей пожарних". Референтка вказала на вагу сїльских сторожей огневих, бо се не лиш институція ратункова, але й школа честнот горожаньских для селян. Товариство ощадности женщин постановило собі за цїль працю для народу після идеї Костюшка, а "творенє карних, зорґанізованих оживлених широкою думкою суспільною рядів в свитах, для оборони краю" буде як раз відповідати згаданій идеи Костюшка. Збори приняли зміну статутів. — Відтак п. Вехелєрова реферувала справу, що потреба прийти в поміч селянам, котрі вертають з своєї еміґрації до Россії. Принято і се внесенє одноголосно. — Вибрано до видїлу: предсїдателькою Дембовску, заступницями єї Ліскову і Шайнохову, секретарками Чермакову і Махчиньску, касієркою Піпесову а бухгальтеркою Тейсейр. Крім того засїдає у видїлї ще 11 пань. Сим разом до видїлу не вибрано п-ї Вислоухової, котра положила великі заслуги в розвитку товариства.
Обниженє і підвисшенє цїн продуктів консумційних. Порівнуючи цїни продуктів в про тягу лїт від 1861 до 1870 і межи роками 1882 а 1885 і беручи середну цїну продуктів, дійдемо до от-якого результату [за одиницю грошей взято марку]: Отже приходимо до результату, що цїни одних продуктівт о много знизились, других знов побільшились. Збільшенє цїн бере перевагу над зниженєм, і то о досить поважну сумку, бо о 3.170 міліярдів марок. Придивім ся тому, беручи загальну вартість спроданого продукту рік-річно і процент обниженя або підвисшеня цїни. Пшеницї спродаєсь на торгах европейских за девять міліярдів марок а зменшила ся цїна єї в поданих висше роках 1882—1885 о 18%. [Зі збіжа цїна пшеницї знизилась найбільше.] Відтак иде жито, котрого спродають за 5 міліярдів марок, а цїна єго знизилась о 13%. Таку саму знижку цїни показує лен, котрого спродають за 2 міліярди марок. Ячменю і бараболь спродають по 3 міліярди марок а знижка однакова — 3%. Найбільшу знижку мала вовна, бо аж 34%, а вартість загальна спродаваної вовни єсть 4 міліярди марок. Що-до підвижки цїн то найбільше підвисшилась цїна баранини, бо аж о 46%, а спродають єї за 3 міліярди марок, відтак иде молоко о 41%, мясо волове о 29%, масло о 23%, яйця о 19%, кукурудза о 17%, мясо свиньске і сир о 5%. Загальна сума сїмох остатних продуктів в однім роцї 21—22 міліярдів марок.
Злодїйска шайка. Минувшого року, в часї між 10 вересня а 31 грудня, лучило ся у Львові більше як 30 більших крадежей. Переважно обкрадано мешканя кавалєрскі і то все перед 10-ою годиною вечером. Загалом украдено річей вартости 5300 зр. Поліція довгій час не могла попасти на слїд злочинцїв і аж случай допоміг їй до того. Дня 30 н. ст. грудня обкрадено старшого совітника скарбу п. Каспшишака, мешкаючого при улици Кривій під ч. 10. Сторож сеї каменицї Гнат Сенишин видїв того вечера стоячій перед домом критий фіякер, до котрого всїв якійсь незвістний мужчина. На другій день по крадежи впав Сенишин на гадку запитати ся стоячих на улици Академічній візників, чи котрий з них не відвозив кого вечером з каменицї, де мешкав обкрадений урядник. І дїйстно зголосив ся візник Іосиф Мазур, котрий подав, що візваний якимсь паном заїхав перед згадану каменицю. В тій хвили вийшов з каменицї другій не знаний єму пан, винїс якійсь клунок, кинув до фіякра, сам всїв до него і казав себе відвезти на улицю Слонечну ч. 35. Сенишин повідомив о тім поліцію, котра, зробивши в згаданім домі ревізію, найшла в мешканю кравця Цалєля Тайфля річи украдені Каспшишакови, а крім того віднайдено там і білє та річи з инших крадежей. Дальше слїдство виказало, що в тих крадежах брали участь: Едвард Валядієр, Александер Волянин, Франц Волояньскій, Леопольдина Фішер, Катерина Бальбірер, Леопольд Фреліх, Кароль Куртич, Марія Ходоровичь, Юстина Тлустяк, Франц Романкевич, Агнїшка Романкевич, Натан Тайфель і Маркус Темпельсман. В цїлій шайцї був подїл "працї". Одні вломлювали ся до мешкань, другі стояли на сторожи, инші укривали і продавали крадені річи. — Вчера розпочала ся против всїх участників шайки розправа карна перед львівским судом присяжних. Розправа потреває 7—9 днїв; проводить їй совітник Кунцек, обжаловує заступник прокуратора Стебельскій, боронять обжалованих адвокати д-р Віллєрсторф, д-р Копецкій, д-р Теннер, д-р Павенцкій і д-р Панет.
Дрібні вісти. Д-р Мих. Бобжиньскій, віце-президент краєвої ради шкільної виїхав в пятницю до Кракова на засїданє академії наук. — Протомедик краєвий д-р Іос. Мерунович, повернув з своєї инспекційної подорожи по західній Галичинї до Львова.