Українська студія плястичного мистецтва

Про Українську Гсподарську Академію в Подебрадах про Український Вільний Університет у Празі нераз були згадки в нашій пресі. Згадувалося також часом і про Український Високий Педагогічний Інститут ім. М. Драгоманова. Але про Українську Студію Плястичного Мистецтва досі в берлінській пресі чомусь писалося дуже зрідка. Теж і не дивниця, що про "Студію" чужинці либонь більше знають ніж самі українці.
Українська Студія плястичного мистецтва в Празі починає свій 20-тий рік існування. В 1922 р. в Празі засновано Український Гурток Плястичного Мистецтва, котрий вже в липні наступного року влаштував виставу праць своїх членів. При кінці 1923 р. гурток перетворився в Українське Товариство Плястичного Мистецтва і в його приводі став проф. Д. Антонович. Того ж року це Товариство заснувало Студію Плястичного Мистецтва в Празі. Незабаром Студія згуртувала довкола себе кращі мистецькі сили і стала головним осередком української мистецької діяльности закордоном.
Студію засновано, як про це пише проф. С. Наріжний у своїй книзі "Українська еміґрація", без усякої матеріяльної бази. До 1927 р. вона мала всього 3.000 корон місячної дотації від празького міністерства закордонних справ. Пізніше два роки допомагало їй празьке міністерство освіти, а від 1930 р. студія продовжувала свою працю вже без жадної посторонньої матеріяльної допомоги. Tільки завдяки енерґії і старанням її ініціятора проф. Д. Антоновича, котрий зумів згуртувати біля себе ідейняих і працьовитих людей, Студія могола далі розвиватися.
Студію зорганізовано на зразок високих мистецьких шкіл (академій мистецтв). Від початку у проводі школи стояла рада під проводом директора Студії, професора історії мистецтва Д. Антоновича. Заступником директора перші роки був професор рисунків і малярства С. Мако. До ради належали керманичі окремих мистецьких відділів, професори теоретичних предметів і технічні службовики. У найбільше критичну добу існування Студії, коли вона була залишена на власні матеріяльні сили, дуже прислужився другий професор рисунку і малярства І. Кулець. Клясу графіки і прикладного мистецтва зразу вів проф. І. Мозалевський, клясу скульптури — проф. К. Стаховський, а клясу архітектури — С. Тимошенко. Теоретичні дисципліни в Студії викладали професори: естетику — д-р І. Мірчук, плястичну анатомію — д-р С. Літів, переспективу — д-р В. Січинський, клясичну археологію — Ф. Слюсаренко. Пізніше зі школи виступили професори — С. Mако, І. Мозалевський, С. Тимошенко та д-р С. Літів. Тому то вся наука рисунку і малярства зосередилася в майстерні проф. І. Кулеця, відділ графіки перебрав проф. Р. Лісовський, плястичну анатомію обняв на якийсь час д-р Ю. Русів, а на відділі графіки працював як інструктор граверства чех проф. Карель.
До Студії приймають учнів із середньою освітою, що мають мистецькі здібності. Курс науки на всіх відділах триває 4 роки. Після участі в кожнорічних виставах Студії та іспитів із теоретичних предметів абсольвенти дістають диплом майстрів мистецтва.
Склад студентів Української Студії Плястичного Мистецтва від початку був інтернаціональний, з перевагою українців. Із чужинців в Студії вчилися — чехи, москалі білоруси, серби, болгари, вірмени, німці, французи тощо. 1925 р. Студія мала максимальну кількість учнів — 67, бо для більшого числа не вистарчало помешкання, а на винаєм просторішого — не було грошей. Брак фондів обмежував у дечому також і саме навчання і організацію вистав. Студія, як школа, користується серед чужинців значною популярністю, до чого причинюються щорічні вистави праць та прихильні рецензії і замітки чужої преси.
Річні вистави Студії бувають звичайно виставами праць студентів. Свою діяльність у 1924 р. вона розпочала виставою праць своїх професорів (26. X.—9. ХІ.), а саме І. Кулеця, С. Мака, І. Мозалевського, К. Стаховського і С. Тимошенка, що мали показати громадянству, які сили стали у проводі новозаснованої української мистецької школи. Цій виставі присвячено окреме ілюстроване видання — альбом — "Сучасне українське мистецтво. І група празької Студії. Прага, 1925" в українській і французькій мові. У звязку з міжнароднім конґресом мистецького виховання в 1925 і 1926 рр. влаштовано одну спільну виставу. Цю виставу в конґресовому павільоні відвідали всі національні комісії — учасники конґресу, а американська комісія закупила на виставі для американських мистецьких шкіл праці учнів Студії. В дальших роках вистави праць студентів Студії відбувалися вже правильно.
Серед тих, що брали участь у виставах Студії було немало майстрів, які придбали собі славу українських мистців і стали широко відомі своїми працями. З українців у Студії вчилися — К. Антоновичева, Н. Білецька, Ю. Вовк, П. В. Громницький, С. Зарицька, І. Іванець, В. Касіян, С. Колядинський, М. Кричевський, О. Лятуринська, Т. Мазепова, Г. Мазепова, Е. Норман, П. Омельченко, І. Паливода, М. Тушицька-Руда, Я. Фартух, П. П. Холодний, В. Хмелюк, В. Цимбал, М. Частухина, М. Шиманська-Левитська, Г. Яковліва і багато інших.
Тепер Українська Мистецька Студія має відділи — рисунку, малярства, графіки, різьбарства. Директором Студії є І. Кулець. До педагогічного складу належать також відомі мистці Р. Лісовський, М. Стаховський, В. Січинський.
Д. М.

31.10.1942

До теми