◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Листи уділові на 100 зр. в. а. для членів-оснувателїв товариства взаїмних обезпечень "Днїстер" почне — як довідуємось — видавати дирекція згаданого товариства в протягу слїдуючого місяця враз з дотичними купонами.
Духовеньство куликівского деканата, зібране дня 8 н. ст. жовтня на соборчику деканальнім в Сулимові, ухвалило переписувати ся з усїма властями лише по руски.
Холєра. В Кракові не було вже від 10 днїв нїякого занедужаня на холєру. Доси занедужало там 46 осіб, умерло 24, виздоровіло 17 і остало ще в лїченю 5 осіб. В повітї краківскім не було також нїякого підозріного случаю занедужаня. — В Подґуржу і Пісках великих стан пошести не змінив ся т. є. нїхто не занедужав і не помер. — Натомість появила ся холєра в Добчицях, місточку повіта велицкого. До вчера занедужало там 4 особи, з котрих дві померло. — У Відни умерло доси двох людей на холєру, нових занедужань не було. — В Будапештї сила пошести не змінилась. Вчера занедужало там 19 осіб, померло 4. — В Россії після урядових справоздянь слабне холєра у всїх містах з виїмкою Кіїва і ґуберній курскої, бесарабскої, оренбургскої і симбірскої. — В Гамбурзї не було дня 30 н. ст. жовтня анї одного случаю смерти на холєру.
Рідкій приклад жертволюбивости обивательскої для громад. Ґраф Здислав Лянцкороньскій з Тартакова відступив з днем 1 сїчня 1893. всї великі коршми в своїх селах Копитові, Горбкові, Ксаверівцї і Лучицях враз з пляцами і огородами на власність громад за маленьку доплату. Хороші будинки громади обернуть на свої школи або громадскі канцелярії і читальнї. Чи той рідкій приклад жертволюбивости заохотить і других панів обивателїв до подібного дїла, щоби на місци коршем зацвили школи і читальнї?!
Якима Величка, листоноса, против котрого — як ми доносили — відбувала ся в суботу розправа карна перед львівским судом присяжних, засуджено за спроневірство на рік тяжкої вязницї.
Нещасна пригода лучила ся вчера вечером на стації зелїзничій в Букачівцях. В хвили коли поїзд поспішний вїзджав на стацію, кондуктор Семиновскій, стоячи на ступіни ваґона ударив собою о рампу до накладаня дерева і упав під кола ваґона, котрі відорвали єму обі ноги. Нещастному удїлив першої помочи лїкар в Букачівцях.
Фальшиві 50-ґульденові банкноти появили ся в послїдних часах в обізї. Доси сконстатовано двоякі фальсифікати. Одні можна пізнати по грубшім папері, недокладнім тїньованю поодиноких фіґур, похибках в угорскім написї і яснїйшій червоній красцї. Другі дуже легко розпізнати, бо не лише папір єсть иншій але і цїлий рисунок нескладний і грубий.
Справа сполученя двірских обшарів з громадами. Як звістно, поставив був пос. Поточек на передпослїдній сесії соймовій внесенє, щоби сполучено двірскі обшари з громадами. Внесенє се передав сойм видїлови краєвому для розслїду і виготовленя проєкту реформи громадского закона в тім напрямі. Отже видїл краєвий рішив предложити цїлу справу спеціяльній анкетї, до котрої візвано: членів видїлу краєвого Верещиньского, Романовича і Савчака, дальше проф. д-ра Пилита, совітників видїлу краєвого Михальчевского і Недїльского і секретаря видїлу краєвого Пирожиньского. Анкета збере ся дня 3 н. ст. падолиста.
О квестії прилученя Буковини до Галичини заговорила сими днями черновецка Gazeta Polska в відповідь на підозріваня Румунів, що Поляки, скріпляючись на Буковинї, змагають до прилученя того краю до Галичини. Отже Gazeta Polska представляє річ так, що Поляки не мали би в тім свого интересу. До теперішних краєвих язиків в Галичинї польского і pуcкого, прибули би ще румуньскій і нїмецкій. Нїмеччина знов піднесла би голову і впливала би особливо на жидів. В соймі і в радї державній були би елєменти: польскій, рускій, румуньскій і централістично-нїмецкій, а вже нинї рускій і польскій не можуть дїлати спільно. Кромі того рускій елємент в Галичинї зріс би через приріст 300.000 Русинів буковиньских, і то православних, через що православіє могло би більше ширитись, а властям годї би було против того виступати так, як нинї. А що-ж за те все — питає Gazeta Polska — дістали би Поляки? Скажуть: могли би ширитись на Буковинї. Але ж то можуть робити і нинї, — відповідає Gazeta. Вся арґументація єї виглядає на щиру, тож можна надїяти ся, що вже покине на будуще називати Буковину "kresami Polski" і залишить визивати тим автохтонів того краю. Коби то Поляки взагалї порозумнїйшали і не називали не-польских земель Польщею, то певно і з своєю народно-політичною справою далеко скорше прийшли би до кінця...