В сїчни с. р. poзіслав Видїл краєвий обіжник до всїх повітів з візванєм, щоби в порозуміню зі староствами приневолювали громади до скоршого урядженя керниць з доброю і здоровою водою і до уладженя истнуючих керниць. Бо справджено, що громади мимо старань властей, до того покликаних, і мимо і безнастанних нещасть епідемічних, як холєри, черевного тифу, дезинтерії і т. п., котрих головною причиною єсть брак відповідної води до питя, не почувають ся до обовязку зарадити лиху і направити истнуючі недостатки. Повітові лїкарі одержали також від політичної власти порученє, щоби підчас своїх періодичних подорожей по громадах виказували властям, де треба конче викопати нові керницї, або дати нове оцемброванє і вичистити истнуючі керницї.
Отже автономічні власти мали спільно з правительственними заняти ся тою справою, щоби недбалі громади приневолити до як найскоршого заосмотреня людей доброю водою.
І справдї власти ті взяли ся енерґічно до роботи; біда лише в тім, що мають богато великих перешкід, именно громади не мають на то грошей.
Вадовицкій видїл повітовий порадив собі тому так: Щоби громадам у своїм повітї улекшити роботу і помогти им, купив за свої гроші на 40 метрів довгий сверлик до верченя керниць і віддав єго громадам. Се єсть дуже добрий спосіб, як помогти громадам, де трудно викопати керницї і де воду треба добувати аж з глубокої землї.
Як би так всї повіти схотїли піти за прикладом вадовицкого, то вся суспільність зискала би на тім, бо була би здорова вода до питя, а через то не ширились би так пошести. І матеріяльно зискали би притім громади, бо они, маючи публичні тягарі, хоч і раді би сповняти волю властей, нераз не можуть сповнити єї з браку грошей.
