◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Засїданє Ради міста Львова відбуло ся вчера дня 27 н. ст. жовтня. Насамперед сконстатував президент Мохнацкій, що Львів доси вільний від холєри. Дотеперішні кошти на цїли санітарні виносять 50.000 зр. Вкінци висказав президент подяку комісіям санітарним, котрі доси дуже ревно трудились і ще трудять ся. — Дальше принято до відомости рахунок коштів на приготовленя до принятя цїсаря. Кошти виносять 26.415 зр. Закуплені матеріяли втягнено до инвентаря громадского а на случай потреби буде можна их ужити. — Вкінци ухвалено вибрати комісію з 5 членів, котра поробила би студії і передвступні розслїди що-до будови стації елєктричної для заведеня освітленя і трамваю елєктричного у Львові. Комісії ухвалено виплатити на кошти 3000 зр. До сеї комісії вибрано радних: Ґоломба, Маріяньского, Кендзєрского, Шаєра і Радзишевского.
Ревізія ґрунтового катастру. Краєва дирекція скарбу розіслала до всїх громад формулярі, котрі мають бути виповнені до 14 днїв даними о цїнах збіжа по цїнах робочих сил в дотичній громадї від 1870—1891 року. Тими формулярами не обняті: пшениця, жито, ячмінь і овес. Зібрані дані мають служити основою до ревізії грунтового податку, котра після закона з 24 мая 1869 року §.41 має переводитись що 15 лїт т. є. в роцї 1896.
Зі Стрия одержали ми вчера [пізно вечером, длятого не могли подати ще у вчерашнім числї] телєґраму, що при доповняючих виборах до стрийскої ради повітової з курії сїльскої побідила — мимо великої противної аґітації — ліста "Підгірскої Ради". Вибрані пп. д-р Евгеній Олесницкій адвокат в Стрию, о. Вас. Давидяк парох з Тухлї і Тишовницкій властитель більшої посїлости.
Ректорат львівскої школи політехнічної оголошує конкурс з речинцем до 17 н. ст. падолиста на посаду асистента при катедрі механіки теоретичної і теорії машин при тій-же школї. Посада тая буде надана на час від 20 н. ст. падолиста 1892 р. до кінця вересня 1894 року. Платня виносить 600 зр. річно.
Торговцї дївчат. Вчера скінчив ся процес против 27 обжалованих о вивоженє дївчат до Константинополя. Трибунал засудив: Шеферштайна на 1 рік тяжкої вязницї з однодневою темницею що місяця; Вандля і Ґольденберґа на рік: Беднера, Флєкову і Кунє Зільбера на 10 місяцїв; Ельмера і Швама на 8 місяцїв; Гершдерфера, Ельмерову, Бухгольцову, Швайцера, Айхенбавма, Кернерову і Фрідманову на 6 місяцїв; Шнайда на 4 місяцї, а Ернсдорфера, Тафльову, Штарка, Кацову, Швамову і Велямина Зільбера на 3 місяцї. Всїм заострено вязницю постом. Засуджені приймили вирок. Орнштайна, Ернсдорфера, Вітманову, Вандльову і Кернберґа увільнено.
Загадочна смерть. Від кількох днїв кружить по Львові сенсаційна вість про наглу смерть Малєра, начальника громадского в Знесїню за Жовківскою рогаткою. Розповідають, що Малєр упав жертвою отруєня. Яко начальник Знесїня заводив він дуже енерґічно порядок в тій громадї, а коли гроза холєри чим раз більше наближалась до нас, перевів він з цїлою строгостію розпорядженя намістництва, котрими заборонялось відбувати там щоденні торги. Багато людей було таких, котрим енерґія Малєра не подобала ся і він дістав вкінци анонімний лист з погрозою, що "пустять єго з димом, а єсли не згнине в огни, то буде отруєний." Малєр уоружив ся по тім револьвером боячи ся не тілько огня як нападу. О листї-же анонімнім мав він повідомити також державну прокураторію. Одного дня, пообідавши занедужав Малєр несподївано і по кількох годинах помер. О скілько ся поголоска правдива не знати однако, надїятись, що суд і прокураторія вскорі сю справу розяснять. — В послїдній хвили довідуємо ся, що вість о отруєню Малєра неправдива. Родина єго доносить, що умер він на удар апоплєктичний, як се сконстатували лїкарі д-р Піссек і д-р Ґусман.
З Бірчи одержуємо отсе письмо: Звістка подана Gazet-ою Przemysk-ою, мов би в Касинї в Бірчи впроваджено шулєрню і що забавляють ся в "фербелька", єсть чиста лож, подиктована злобою несовістного кореспондента, котрому видко розвій касина і розбуджене житє товариске не до вподоби, а за що відповість де належить. Коби сей Пан кореспондент-денунціянт ходив до касина так що дня, як я, то пересвідчив би ся, що касино в Бірчи єсть взірцем товариств і що в касинї не граєсь в "фербелька." Єсли сей панок хоче конче бруди прати публично, то нехай зачне від своїх, а касина нехай не чіпає ся і нехай підписуєсь на кореспонденціях, так як отсе я. — Карол Підляшецкій, ц. к. судья пов. і член касина.