«…У той час, коли Ілон Маск пропонує за півгодини долітати з Америки в Японію, ми повинні усвідомлювати, де ми є», – обурюється Андрій Садовий. Ми є на XVII Міжнародному економічному форумі у Львові, присвяченому темі лідерства Львівщини в модернізації української промисловості. Повертаючи голову в напрямку зали, де виступали керівники обласної адміністрації та уряду, Садовий каже, що він розчарований баченням чиновників щодо вектора розвитку регіону: «Вони живуть в іншій реальності – як бачимо, ще в минулому столітті».
За минулі два роки Львівська область перетворилася на одного з лідерів України за приростом нових виробництв та кількістю перерізаних стрічок. Організатори форуму – Львівська ОДА та управління інвестиційної політики – проголосили, що Львівщина має стати «локомотивом промислової революції України», закарбувавши цю амбіцію в назві форуму. Несамохіть вони використали для цього ретроградний штамп, котрий змусив не лише Садового, а й кількох учасників рефлексували на тему «локомотива» та модернізації в сучасній економіці.
В Андрія Івановича, звісно, був персональний мотив критикувати організаторів, бо обласна влада виступає антагоністом міській ратуші, протиставляючи свої успіхи марудним клопотам мерії. Протиборство «Львівщина vs Львів», як і «Львівщина vs інші області», дуже відчутно читалося між рядками цьогорічного форуму. Чи вдалося «локомотивові» привабити собі попутників?
Маленькі перемоги і трохи «зради»
XVII львівський Міжнародний економічний форум тривав 26-27 жовтня. Згідно з підрахунками організаторів, у форумі взяло участь близько тисячі учасників. Було 200 компаній із 13 країн.
У перший день учасники форуму дискутували на чотирьох пленарних засіданнях про хід реформ, впровадження модерних технологій, боротьбу з корупцією та розвиток професійно-технічної освіти. Другого дня розділилися по шести секціях: міжнародні відносини, торгівля, АПК, енергетика, інфраструктура, туризм.
Під час форуму на Львівщині відкрили вітрову та сонячну станції, запустили завод і газове родовище.
Львівський економічний форум починався з виступу найвищої посадової особи. Минулого року то був Президент України Петро Порошенко, тепер – перший віце-прем’єр-міністр України Степан Кубів. Пан Кубів привітав учасників статистикою: зростання промислового виробництва пішло «в плюс». Віце-прем’єр пишався, що, всупереч військовому конфлікту, уряд завзято впроваджує низку реформ.
Пан Кубів вболіває за Львівщину ще й через те, що сам звідси
«За 25 років – освітня, пенсійна, медична. Це виклик відповідальності, виклик забезпечення, виклик реалізації. Україна неодноразово була на етапі перелому, змін філософії, сприйняття цінностей, бізнесу, відповідальності. Але в цей час, коли Україна була [на етапі перелому], поверталося колесо в зворотні процеси. Згадаймо і 10 років тому, і 20 років тому. Ми йшли швидко, а чим закінчувалося? Запозичення, проїдання, неефективне господарювання і формування додаткових боргів», – застеріг пан Кубів.
Віце-прем’єр сказав, що він цілковито підтримує напрямки зміни країни. «Але поза тим, як людина Західної України, дозволю собі сказати, що первинною має бути філософія цінностей. Філософія цінностей людини і людяності, філософія відповідальності і добрих справ. Я – за маленькі перемоги в режимі великих маленьких перемог великої переможної успішної України», – заявив урядовець.
Голова Львівської ОДА Олег Синютка підтримав думку, що криза минула і тепер Україна перейшла «від політики затягування пасків» до «динамічного швидкого розвитку». Синютка вважає, що Львівська область може підштовхнути процес. «Ми хочемо, щоби наш амбіційний план про те, що Львівщина є локомотивом промислової революції в Україні, завів двигуном не тільки нашу область, а й всю Україну», – зазначив голова ОДА.
Олег Синютка похвалився: за рік в області відкрили 50 нових виробництв, створивши 12 тисяч робочих місць. «За чисельністю представлених на форумі компаній можна прогнозувати, що реалізується амбітне завдання відкрити ще сто нових виробництв за наступні два роки. Це дасть можливість створити ще 20 тисяч робочих місць», – мріє Синютка. У день форуму в селі Кожичі під Львовом запустили завод «Бадер-Аунде» на 800 робочих місць, котрий шитиме чохли для автомобільних сидінь.
Голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин закликав підприємців не ділити події в державі на «зраду» і «перемогу», як це прийнято у соцмережах.
Ганущин чувся на форумі по-діловому. Знимка Миколи Тиса з ZIKу
«Звертаюся до бізнесу: ви менше слухайте тих, хто кричить «зрада», бо і в Україні, і на Львівщині для «перемоги» є всі передумови, і для бізнесу є всі передумови для отримання прибутків», – зазначив Ганущин.
Спікер облради запевнив, що регіон бореться з корупцією, а в локальних органах влади зростає число професіоналів. Цю тезу Ганущин використав для шпильки у бік Садового. «Трошки дається взнаки, можливо, управлінська криза в місті Львові, бо всі знають про сміттєву кризу, – зазначив Ганущин, – але і там безнадійно застряглих проблем вже так аж зовсім немає. Якось іде».
Сам Андрій Садовий, коли кореспондент Z попросив його прокоментувати докір обласної влади, сказав, що «Львів, слава Богу, живе, процвітає і дасть фору ще багатьом в Україні». Андрій Іванович вважає, що рецепт економічного розвитку – не створення робочих місць для низькокваліфікованої роботи, а розвиток науки і технологій, зміцнення права.
«У Львові ми створюємо високоінтелектуальні робочі місця. Створювати складальні виробництва у Львові – це повернення в минуле століття. І це, напевне, також потрібне, щоб люди дроти в’язали, гайки крутили... Ми маємо ріст в галузі IT у Львові – 20% у рік. Активно розвивається машинобудування, харчова промисловість, легка промисловість, книговидавництво. Я тішуся за Львів, але насправді ми одинаки в нашій державі. Нас не хочуть розуміти», – поскаржився Садовий.
Садовий відвідав Економічний форум у статусі гостя й навіть не був запрошений до виступу
«Нам не треба меморандумів – хочемо конкретики»
Найповажнішим закордонним гостем Економічного форуму був міністр землеробства Латвії Яніс Дуклавс. Сказав, що у Львові йому дуже сподобалося. «Ми прийняли таке рішення, що перший наш пілотний проект ми розпочинаємо саме з Львівщини», – повідомив пан Дуклавс на брифінгу.
Відповідаючи на питання Z про суть пілотного проекту, міністр сказав, що йтиметься про продовольчу безпеку. «Ми сьогодні мали переговори з віце-прем’єром, із «губернатором» – і домовилися, що ці меморандуми, де є такі гарні фрази – «збільшити», «покращити» і так далі – ми хочемо не все «збільшити» і «покращити», а конкретно: такий пункт – робимо, такий пункт – робимо», – сказав пан Дуклавс.
З його слів, Латвія має багато чого запропонувати Україні у сфері фітосанітарії, лісового господарства, консалтингу сільського господарства.
Янісу Дуклавсу в Україні сподобалося
«Всі поля ми дивимося через супутники, GPS’и, дрони і таке інше, – похвалися технологіями пан Яніс. – Для старшого покоління це «космос», а для молоді це вже не жоден «космос», вони добре з тим лагодять. З цими всіма технологіями зникає потреба їздити полями і перевіряти: добре видно все – можна навіть сказати, яка культура росте на полі».
Боротьба за вітряки
Увага до промислового виробництва на Економічному форумі врівноважувалася наголосом на модерних технологіях. Під час форуму у селі Терновиця на Яворівщині запустили сонячну електростанцію, а під Старим Самбором – вітрову.
«Багато людей говорять про Львів як локомотив. Це не лише локомотив, це також гелікоптер, – заявив директор представництва ЄБРР в Україні Шевкі Аджунер. – Лідерство, яке бере Львів, підтягує інші регіони, і це разом підіймає цілу Україну, запевне».
Керівник компанії «Еко-Оптіма» Максим Козицький, переконуючи аудиторію в потребі розвитку альтернативної енергетики, заявив, що «всі війни починаються насамперед через енергоресурси». «Відновлювальна енергетика – це найкращі можливості, щоб уникнути цих проблем», – сказав пан Козицький. «Це ресурс, за який не треба платити. А я ще й додаю: не треба воювати», – зазначив директор фірми.
Освячення нових вітряків на Старосамбірщині
Насправді ж електроенергія, отримана завдяки сонцю та вітру, не є дешевою. Державні компанії закуповують «світло» у виробників за спеціальним тарифом, котрий потім вкладається у загальну вартість, – цей механізм компенсації називають «зеленим тарифом».
Пан Козицький запевняє, що витрати на «зелену енергетику» – це інвестиція у майбутнє. «Це збільшує тривалість життя людей. За рахунок турботи про екологію держава ощадить на коштах, які мусила б витратити на медицину», – переконував Козицький.
Зі слів учасників ринку, альтернативна енергетика в Україні зазнала удару після того, як кілька перспективних об’єктів опинилися на окупованих територіях у Криму та на Донбасі. Це одна з причин, чому інвестори кинули оком на регіон, щонайбільш віддалений від Росії. «Потенціал тут, може, менший, бо не такий стабільний вітер, – зате стабільна економіка», – каже в коментарі Z голова Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков.
Корупції не видно, якщо не дивитися
Пленарне засідання про корупцію було лояльним до місцевої влади. Хоча в Україні на цій темі б’ють один одному писки, тут все минуло без контраверсій: згідно з загальним висновком, Львівщина є «територією без корупції» та «еталоном відкритості влади» (так написано у програмці). Навряд чи цей висновок міг бути інакшим, бо мета форуму – привабити, а не відлякувати капітал.
Як заявив голова правління Міжнародної спілки бізнесменів України та Туреччини Бурак Пехліван, Львівщина «стала одним з лідерів з точки зору розвитку, а також лідером у боротьбі з корупцією». Пан Бурак сказав: коли турецький бізнес заходив на Львівщину, то консультувався зі скандинавськими інвесторами, і тоді почув, «що львівський регіон є одним з регіонів, де немає корупції».
«Антикорупційна» панель була орієнтальною
Характерно, що того ж дня львівська редакція видання «Наші гроші» опублікувала журналістське розслідування, в котрому встановила, що фундатором недавнього перельоту голови Львівської ОДА Олега Синютки до Чехії була саме турецька компанія Onur.
Посол Кореї в Україні Лі Янг Гу у своєму виступі сказав, що явище корупції пов’язане з розвитком економіки і залежить від рівня бідності. Тому він порадив зосередитися на економічному розвитку, бо тоді пропаде і корупція. «Некомпетентне лідерство є ще гіршим, аніж корупційне лідерство», – вважає дипломат із Кореї.
Коли в пана посла спитали, чи суспільство може винагороджувати правителів корупційною рентою в обмін на те, що вони забезпечують економічний розвиток («міцні господарники» і таке інше), Лі Янг Гу повернувся до теми цінностей. «Мені здається, ми живемо в різних системах цінностей. Для наших службовців найвищий прояв патріотизму – служити своїй країні», – відповів пан посол.
Під час засідання, в котрому також брав участь перший заступник голови ОДА Ростислав Замлинський, у залі підвівся ошатний пан і сказав англійською мовою, що залишає форум, бо «не може цього слухати». «Мене вже голова болить», – додав українською.
Купити 100 г швачок
Найжвавішим засіданням форуму була дискусія про – хто би міг подумати? – розвиток професійно-технічної освіти. Це заслуга економіста Павла Шеремети, котрий разив компетентністю і водночас добрим гумором.
Колишній міністр економіки підтримав тезу, окреслену організаторами форуму, й констатував, що в Україні відбулася «передчасна деіндустріалізація». «Ми мали би залучати значно більше інвестицій, мати значно більше промисловості – і європейської, і азійської – але цього не відбувається. Один із факторів – автоматизація виробництва в світі, глобальна конкуренція. Це глобальна течія, коли зростає сфера послуг, а сферу промисловості перебирають на себе роботи. Для цього потрібні масивні зусилля, лише декілька регіонів у світі справляються з таким завданням», – пояснив Шеремета.
На його думку, Львівщина є одним із позитивних прикладів, «який пливе проти течії».
«Боже, какая прєлєсть», – реагували на гумор Шеремети кілька панянок
Міністр освіти та науки Лілія Гриневич заявила, що професійно-технічна освіта в Україні потребує глибокої модернізації. «Сьогодні доводиться говорити про застарілі бази, занедбані приміщення, які потребують ремонтів», – констатувала міністр. З її слів, найдефіцитнішими спеціальностями професійно-технічної освіти є швачка-закрійник, сантехнік, оператор сільськогосподарської техніки. «Ринок просто горланить про цих фахівців!» – зазначила Гриневич.
Керівник виробництва ТОВ «Бадер-Україна» Андрій Сеничак підтвердив, що на ринку не вистачає професійних швачок. «Було би класно зайти в магазин і купити собі сто грамів швачок, але так не буває. Ми мусіли піти своїм шляхом – і створили власний навчальний центр, де беремо їх на роботу і вчимо», – розповів Сеничак.
Представник «Бадера» вважає, що в Україні слід провести маркетингову кампанію з промоції робітничих професій. «Нація не живе тільки з лікарів і юристів», – підсумував пан Андрій.