Вплив війни на політику наступних років

 

«ELWar» – назва проекту, що розшифровується як «Electoral Legacies of War: Political Competition in Postwar Southeast Europe» («Електоральна спадщина війни: політична конкуренція в післявоєнній Південно-Східній Європі). Ця ініціатива зосередиться на вивченні розвитку політичних практик і виборчої поведінки впродовж минулих 30-ти років – з моменту закінчення воєн – у шести країнах Балкан: Боснії і Герцеговині, Хорватії, Косово, Македонії, Чорногорії та Сербії. Нещодавно це дослідження отримало грант Європейської ради наукових досліджень (European Research Council, ERC).



 

«ELWar» – ініціатива, що зосередиться на вивченні розвитку політичних практик і виборчої поведінки впродовж минулих 30 років – з моменту закінчення воєн – у шести країнах Балкан: Боснії і Герцеговині, Хорватії, Косово, Македонії, Чорногорії та Сербії.

 

Війна змінює людей і спільноти – радикально і на десятки років. Вона руйнує економічні, суспільні та психічні структури, а з ними і соціальні, гендерні, класові. «Політичні рішення, що приймають після конфлікту індивіди й партії – свідомо чи несвідомо – є основою суспільних перетворень, – пояснив керівник проекту професор, доктор Йосіп Ґлаурдіч (Josip Glaurdić). – Проте ми дотепер дуже мало знаємо про те, що впливає на ці рішення. Наше завдання зараз – ідентифікувати ті чинники, які даються взнаки у політиці післякризового періоду, та з’ясувати, як вони – навмисно чи нехотячи – підтримують чи гальмують політичні процеси».

 

У цьому процесі важливо з’ясувати, у який спосіб члени спільноти переживали насильство, й особливо те, як вони його запам’ятали. В країнах Південно-Східної Європи політичні актори використовують минуле, аби здійснювати політичні стратегії, мобілізувати виборців і провадити певну політику. Через це людям складно подолати глибоку фрустрацію й дивитися в майбутнє, кажуть учені.

 

У політології проглядається тенденція незадовго після закінчення конфлікту концентруватися на виборах та демократизації. Однак застосування насильства має тривалі наслідки на політичну та виборчу поведінку. Також політичних суб’єктів політологи часто вважають незалежними в прийнятті рішень, натомість вони – частина великих і складних взаємозв’язків.

 

«Тобто ми мало знаємо про спосіб, у який конфлікти роками впливають на всю політичну систему, які чинники позначаються на результатах виборів або ж про специфіку правління в постконфліктних країнах, – пояснив професор Ґлаурдіч. – Наприклад, виникає питання, чи на виборах післявоєнного періоду позначається досвід і сприйняття конфлікту, властивий виборцям, чи, радше, їхні судження щодо партійних успіхів мирного часу».

 

«ELWar» покликаний заповнити ці прогалини в науковому полі політології. В процесі проекту дослідницька команда представлятиме результати дослідження у вигляді інтерактивних карт, книжок й організує три міжнародні конференції в Люксембурзі. Матеріали розміщуватимуть на сайті elwar.uni.lu.

 

Аби охопити політичні події в повоєнний час у їхній цілісності, дослідницька команда на чолі з професором Ґлаурдічем досліджуватиме три суспільні групи: політичні партії, виборців і громади. Перший і другий рівень передбачає аналіз внутрішньопартійних документів і платформ, відносин партій і громадянського суспільства, а також інтерв’ю партійних представників та активістів. Це вкаже на те, як війна впливає на виборчі стратегії, політичні преференції та методи вербування.

 

На рівні громади вчені вивчатимуть результати виборів, економіку, суспільство й демографію, а також інформацію про людські втрати й психічні розлади, на підставі чого сподіваються з’ясувати, як далеко люди зайшли в застосуванні насильства, і як війна продовжує впливати на політику, навіть закінчившись десятки років тому.

 

ERC-стипендію направили Люксембурзькому університетові.

 


Forschung zum impakt von krieg auf das wahlverhalten in den Balkanstaaten erhält ERC Grant
University Of Luxembourg, 19.10.2017
Зреферувала Соломія Кривенко

 

22.10.2017