◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Чому над Сочею стоять українські полки.
ВІДЕНЬ. (Ткб.) Мінїстер краєвої оборони, відповідаючи на запит українських, польських, ромунських й італїйських послів в справі виданого тайного розпорядку мінїстерства війни, щоби до деяких війскових формацій над Сочею не придїлювано мужви нїмецької народности, оправдував той розпорядок тим, що після експльозії в Штайнфельд 17. липня с. р. виявила ся конечність збільшити вартовий віддїл в Штайнфельд і виміняти жовнїрів, які не надавали ся до тої тяжкої служби. Треба було придїлити туди нїмецьких жовнїрів тому, що жовнїри мусїли інформувати ся у населеня сумежних ушкоджених місцевостий. Щоби в час придїлити до вартового віддїлу потрібних людий, треба було не допустити до того, щоби їх придїлено до будівельних компанїй над Сочею.
Мінїстер просить, щоби тої справи не видвигати на засїданю повної Палати, бо се було-би шкідливе для загально державного інтересу, та рішучо виступає проти заяви, що війска нїмецької і мадярської народности зберігаєть ся перед небезпекою. Такому висловові мінїстер відмовляє всякого оправданя й мусить заявити, що під оглядом крівавих втрат сеї війни нїмецьке населенє зовсїм не займає послїдного місця. Зокрема на фронтї над Сочею бють ся нїмецькі й мадярські війска так само, як війска наших народностий.
Польське правительство в Парижи.
ЛЬВІВ. Петроградський "Dziennik narodowy" доносить, що в Парижи заходять ся тамошні польські полїтики коло утвореня польського правительства. В тій справі ще не осягнено доси порозуміня і поки що засновано польський національний комітет якого завданєм буде: заступництво польських домагань перед коалїцією, змаганє до незалежности і зєдиненя Польщі та признаня їй доступу до моря, завідуванє полїтичних справ, які остають в звязку з польською армією, яка бє ся проти осередних держав на західнім фронтї, орґанїзація опіки над польськими виселенцями і полоненими в державах антанту.
Крім того заcнoвaнo в Петроградї "Польську Раду" а в Чікаґо "Національну Раду" для береженя польських інтересів полїтичних в Америцї.
Уступленє нїмецького віце-канцлєра.
"Berliner Tageblatt" доносить, що д-р Гельферіх має уступити зі свого становища, а віце-канцлєром мав би стати член нїмецької партії поступової Паєр. Після того донесеня пос. Паєр помістив в деяких нїмецьких дневниках запереченє, немов би він кандидував на становище віцеканцлєра.
Большевики в жовнїрсько-робітницькій Радї.
ЛЮҐАНО (Пр. тел.). Вибір большевика Троцького, який перед вибухом революції в Росії був видалений з Фракції і який разом з Лєнїном був провідником червневої революції в Петроградї, президентом жовнїрсько-робітницької Ради на місце меншевика Чхеідже вважає соціялїстичний італїйський орґан "Aventi" ясним доказом безумовної переваги большевиків, рішучих прихильників мира, се доказує також склад президії Ради взагалї.
Інтерпеляція болгарської опозиції.
СОФІЯ (Ткб.) В парляментї представники опозиції й соціялїсти-марксїсти внесли інтерпеляцію з справі заосмотреня краю й армії, в справі воєнних цїлий в Болгарії в звязку з виглядами на мир і в справі знесеня полїтичної цензура. Президент мінїстрів Радославов відповів, що та інтерпеляція є зайва, бо правительство само думало отворити дискусію про ті cпpави, особливо про заосмотренє. Відповідь інтерпеляцію дасть правительство в слїдуючім тижни.
В Української Центральної Ради.
ВІДЕНЬ. "Кіевская Мысль" з 23. н. ст. вересня повідомляє:
Вчорашнє засїданє Малої Ради було присвячене справі участи у демократичній конференції. Центральній Радї згідно з телєґрамою Чхеїдзе призначено на конференції 18 місць.
Справа викликала довгі дебати. Більшість українських соціялїстів вказувала, що представники Ради повинні на конференції настоювати на як найскоршім заключеню мира, виступати проти коалїції й висловити ся за однородне соціялїстичне мінїстерство.
Російські соц.-дем., с.-р. і "бунд" висловлювали ся за коалїційним мінїстерством при умові, щоби з коалїції були виключені цензові і з окрема офіціяльні кадетські елєменти, які скомпрометували себе солїдарністю з контр революційним виступом Корнїлова.
По дискусії ставить ся під голосованє внесенє українських с.-р. дотично соціялїстичного мінїстерства. Внесенє приймаєть ся 17 проти 10. У більшости голосують українські с. р. й українські с.-д., нац.-революціонери і часть соц.-федералїстів. Проти — рос. соц.-дем., рос. соц. peв., "бунд", часть соц.-фед. й окремі укр. соц.-демократи.
Після голосованя представники рос. соц.-дем., соц. рев. і "бунду" заявляють, що вони відмовляють ся як від голосованя над дальшими точками революції, так і від вибору й участи у делєґації Центральної Ради на московську конференцію.
Відтак тою самою більшістю приймаєть ся резолюція, в якій сказано, що правительство повинно бути сформоване однородно революційно-соціялїстичне, відповідальне перед демократією усїх народів Росії.