Через три послїдні лїта появляли ся часто вісти в галицкій прасї про слїдженя і арештованя різних индівідуумів, що займали ся торговлею і вивоженєм дївчат до Туреччини. Кілька таких пташків дістало ся вже давнїйше в руки поліції, але найголовнїйші з них вспіли укрити ся перед руками властей. Вкінци удало ся прихопити двацятьох сїмох таких торговцїв і тепер відбуває ся против них розправа судова перед львівским судом. Всї обжаловані — се жиди галицкі і як виказують акти судові торговля дївчатами находить ся виключно в руках тих жидів, котрі заосмотрують живим товаром царгородскі доми розпусти. На лаві обжалованих сидять: 1) Исаак Шефферштайн, 61 лїт, нїби торговець дорогоцїнностей; 2) Сруль Гершдерфер, 40 лїт, кельнер з Дрогобича; Янкель Оренштайн, 33 лїт, купець з Дрогобича; 4) Хая Еренсдорфова, 56 лїт, жена скляря з Чорткова; 5) Арон Еренодорф, 56 лїт, скляр з Чорткова; 6) Беріш Ельмер або Бравнер, 31 лїт, властитель реальности зі Львова; 7) Авраам Кернберґ, 64 лїт, торговець овочами з Жовкви; 8) Фрайда Ельмерова, 27 лїт, зі Львова; 9) Брандля Гофнунґ, 33 лїт, зі Львова; 10) Лейба Швам, 38 лїт, кельнер зі Стрия; 11) Перла Тафель, 25 лїт, швачка зі Львова; 12) Берль Штарк, 21 лїт, челядник столярскій; 13) Іосель Вандль або Гальберґ, 45 лїт, фарбар зі Львова; 14) Итля Бухгольц зі Львова; 15) Шльома Швайцер, 49 лїт, зарібник з Бжисткова; 16) Маркус Ґольденберґ або Мортко Бебе, 39 лїт, ганделес зі Львова; 17) Єнта Фрідман з Золочева; 18) Гене Кац, 31 лїт, з Золочева; 19) Бетте Флєк, 32 лїт, жінка лякирника з Перемишля; 20) Юда Шнайд, 32 лїт, кушнїр зі Львова; 21) Рухля Вандель, 24 лїт, кравчиха зі Львова; 22) Ернестина Швам, 28 лїт, зі Стрия; 23) Исер Айхенбавм, 26 лїт, кельнер; 24) Хуна Зільбер, 35 лїт, швець; 25) Діша Вітманова, 36 лїт, жінка шевця з Жовкви; 26) Маєр Вольф Беднер, 46 лїт, мешкаючій в Царгородї і 27) Венямин Зільбер 27 лїт, челядник пекарскій у Львові.
Майже всї обжаловані були вже карані, а значну их часть потягано вже давнїйше до одвічальности за намову до розпусти.
В актї обжалованя, котрий обіймає 30 листів, підносить прокуратор, що переведене слїдство, згідно з информацією австро-угорского консуляту в Царгородї, доказує ясно, що всї властителї домів розпусти в Царгородї походять з Галичини і з-відси спроваджують молоді женщини, котрих межи собою називають "товаром". Цїла шайка злочинцїв що намавляли і вивозили дївчат до Царгороду була дуже добре зорґанізована. Кождий член єї мав окрему роботу. На чолї шайки стояв Іосель Вандль зі Львова. Він апробував представлені єму кандидатки, давав аґентам гроші на подорож і зносив ся безпосередно з властителями домів розпусти в Царгородї. З численних кореспонденцій, які дістали ся в руки суду, показує ся, як шайка була зорґанізована. Дїлила ся она на т. зв. Fahrer т. є. тих, що вивозили дївчата і на Greber, котрі доставляли товар вивозячим. Властителїв домів розпусти називали Herren. Ті вкінци становили т. зв. Bund, котрий рішав в якім порядку і кілько дївчат має бути доставлено кождому властителеви і о тих рішенях повідомляли Вандля у Львові. На жаль не удало ся властям увязнити всїх спільників шайки.
Розправу до котрої візвано около 40 свідків, веде совітник п. Зубрицкій. Обжалованє вносить заступник прокураторії державної Пивоцкій, боронять адвокати д-ри: Близиньскій, Лєман, Криґовскій, Відлерсторф, Горовіц і Флєшнер. Розправа буде тревати имовірно тиждень.