Конкурс львівскоґо "Бояна". Як звістно, в маю сего року розписав видїл львівского "Бояна" конкурс на написанє вокальних творів з поля музики народної або власної композиції, визначуючи одну премію на 4 а дві по 3 дукати в золотї. Речинець уплив 1-го жовтня. Отже — як довідуємось — наспіло на сей конкурс, на руки проф. Я. Вахнянина, пять утворів від трех авторів. З тих три на хор мужескій, один на мішаний, а один на мішаний з супроводом фортепяна. Видїл "Бояна" велїв уже розписати всї композиції [бо всї мають вартість музикальну], виконає их на своїх пробах, а відтак зложить суд до оцїненя творів і признаня нагород.
Холєра. У Львові не було до нинї рана нїякого дальшого случаю занедужаня. — В Кракові занедужали в часі від 17—18 н. ст. жовтня дві особи а умерла одна на холєру. Доси було в Кракові 44 случаїв занедужаня, з тих умерло 20 осіб, виздоровіло 11, в шпитали лишилось 13. — В повітї краківском не було нїякого дальшого случаю занедужаня або смерти на холєру. — В Волівци, отже і в цїлім повітї горлицкім вигасла вже холєра і длятого усунено всякі зарядженя спиняючі комунікацію.
Про галицких емігрантів в Россії пише петербургске "Новое Время": "За послїдних півтора місяця прилучило духовеньство Почаївскої лаври на Волини до православної церкви три тисячі австрійских еміґрантів: уніятів і католиків. Тих виходцїв, яко позбавлених даху і хлїба на родинї помістила тимчасом лавра у себе. Крім того лавра, приймавши на себе старанє о дальше истнованє новонавернених, вислала до Петербурга свого игумена о. Філарета, щоби там вистарав ся для них о землю і збіже на першій початок, як се робило ся для нїмецких кольоністів на Волзї. Сими днями приїхав о. Філарет до Петербурга."
З судової салї. В найвисшім трибуналї судовім у Відни розбирано дня 17 с. м. під проводом президента сенату Ракеича цїкаву справу. О. Павло Филиповскій з Вишнева був обжалований о провину з §.303, т. є. о обиду законно узнаної церкви сповнену через то, що мав в церкві підчас богослуженя в проповіди допуститись публичної соблазни перед парохіянами і тим образив чувство реліґійне. Суд окружний в Бережанах по переведеній в тім дїлї розправі увільнив о. Филиповского. В мотивах увільненя було сказано: Не дасть ся заперечити, що о. Филиповскій тяжко обидив на чести війта з Вишнева Павла Мамана яко приватного чоловіка, але в тім чинї не було наміреного нарушеня реліґії. Против того вироку прокураторія зголосала жалобу неважности. При розправі в найвисшім трибуналї заступав прокураторію совітник двору Зіґлєр-Еберевальд, а о. Филиповского адвокат, д-р Лео Ґеллєр. Заступник прокураторії виводив, що вирок першої инстанції єсть хибний, і священик може допустити ся провини против публичного спокою і порядку через поступованє збуджуюче соблазнь, коли именно тим обиджає реліґійні чувства людей у церкві. Кромі того в сїм процесї зайшла і формальна хиба, бо трибунал в Бережанах переслухував війта Мамана яко свідка без присяги, на тій основі, що він має злість на обжалованого. Тимчасом єсли війт зробив донесенє, то він був до того обовязаний і через те не єсть він ворогом обжалованого по мисли закона карного. — Оборонець обжалованого д-р Ґеллєр доказував супротив тих виводів правильність вироку і потвердженє єго. Трибунал касаційний прихилив ся лише в части до виводів заступника прокураторії, вироки першої инстанції знїс і поручив переведенє нової розправи. В мотивах сказано: і священик може через соблазняюче поведенє допустити ся провини нарушеня реліґії, але перша инстанція не сконстатувала, чи поступованє о. Павла Филиповского було спосібне реліґійне чувство обидити, — і длятого показуєсь потреба переведеня нової розправи.
Товариство охорони землї в Вадовицях купило для цїлей кольонізаційних маєтність Товарню і Брониславівку, ві повітї староміскім, коло Фельштина положену і видало відозву в котрій взиває, щоби еміґруючих до Америки завертати до товариства, де можуть купити під користними условіями господарства з будинками засїяні озиминою. В згаданих маєтностях суть дуже добрі грунти, сїножати і лїси з достаточною скількостію будівляного матеріялу.
Самоубійства. Оногди відобрала собі житє у Львові 58-лїтна швачка Анна Маєрска, повісивши ся на дереві коло ставу Пелчиньского. Причиною самоубійства була мелянхолія, в котру нещастна попала утративши в послїдних часах майже зовсїм взір. — Оногди застрілив ся у Львові підофіцир рахунковий 30-го полку піх. Процїв. Причина самоубійства не звістна. — Вчера вечером повісив ся в Чернівцях професор тамошної школи реальної Штайнер.
Огонь торфовищ. Від кількох днїв горять торфовища належачі до громад Щирця, Острова і Пісків в львівскім повітї. Огонь повстав в наслїдок пустоти пастухів, котрі розложили єго на торфовім грунтї. Заряджено, що потреба, щоби пожар здержати.
Дрібні вісти. Архикняжна Блянка враз з матерію і сестрою виѣхали вчера зі Львова до Відня.
