◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Відень 18 жовтня. Збори промисловцїв, на котрих Кронаветтер мав критикувати проґраму христіяньских соціялістів, розвязала поліція за-для екцесів зі сторони антісемітів.
Будапешт 18 жовтня. На повнім засїданю австрійскої делєґації виголосив Айм довшу промову против тридержавного союза. Рівнож Спинчич жалував ся на утиск полудневих Славян. Против промови Айма виступили: ґр. Букоа, Яворскій, Плєнер, Ріхтер, Люцатто і Грегорчич. Рівнож міністер Кальнокій закинув Аймови, що єго промова була непатріотична.
Відповідь на довірочну ноту дипльоматичну Шишкина, о чім була бесїда в наших делєґаціях, дїйстно виготовлено зі сторони турецкої Порти. Ce письмо відійшло, як доносять, вже сеї недїлї з Константинополя. Після Voss. Ztg. було два проєкти сеї відповіди. Першій був острійшій, але султан сам єго цофнув. Новий проєкт зладжено в тонї примиряючім і він старав ся оправдати поступованє султана супротив Болгарії. Россійскій амбасадор сказав, що на найблизшій конференції у султана порушить болгарску квестію.
Між Румунією а Грецією зайшов конфлікт, а причину до него подав помершій недавно капіталіст, Грек Дзаппа, котрий весь свій маєток знаходячій ся в Румунії вартости двацять міліонів франків призначив на різнородні заведеня публичні в Греції. Наслїдники румуньскі тимчасом піднесли протест против тестаменту і спір має рішати ся перед румуньским судом дня 31 жовтня в послїдній инстанції. Греція не згодила ся на се, а позаяк Румунія відкинула предложенє грецкого правительства, щоби сей спір віддати до порішеня мировому судови, то міністерство грецке заявило, що всї відносини дипльоматичні з Румунією зриває. Вже кілька днїв, як видано припорученє грецкому амбасадарови в Букарештї, щоби виїхав з Румунії, а також і всї консулї грецкі мають те саме зробити. Опіку над грецкими підданими, мешкаючими в румуньскім королївстві, передано дипльоматичним репрезентантам Россії.