◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Домаганя української робітничої Ради.
СТОКГОЛЬМ. (Прес. бюро У. П. Р.) Відпоручники виконуючого комітету загальної української робітничої Ради в Київі заявили її іменем на петроградській демократичній конференції, що державна власть і управа провінції може бути віддана тільки революційній демократії. Тільки така власть буде в силї перевести аґрарні, робітницькі і фінансові реформи та рішити про справу мира. Заступники катеринославських робітників домагали ся від конференції, щоби вона дала почин до рішучої пропаґанди за покінченєм війни та спричинила оголошенє договорів царизму з иншими державами, щоби подбала вкінци, аби був виданий розпорядок про осьмогодинний час працї, аби розвязано державну раду і думу, аби признано повну національно-територіяльну автономію для України і вкінци передано всю власть центральним і місцевим орґанам революційної демократії.
Бунт австро-угорських моряків?
БЕРН (Т. к. б). Швайцарські дневники повторяють за аґенцією Фурнїєра вістку з Риму, наче би на покладї австро-угорських воєнних кораблїв повстали бунти, наче би виновників бунту розстрілено з залоги кількох кораблїв висаджено на сушу і заступлено иншими жовнїрами. Причиною бунту мало бути лихе відживлюванє.
Увага ц. к. кореспонденційного Бюра: З конпетентної сторони уповажнено нас заявити, що ся вістка є просто видуманою. Карність та якість поживи в ц. і к. маринарцї на полишають нїчо до бажаня.
Розчарованє в Ватиканї.
АМСТЕРДАМ (Ткб.) "Nieuve Rotterdamsche Courant" доносить: Після вістий, які одержав "Daily Telegraph" з Риму в кругах Ватикану панує велике розчарованє iззa мовчанки антанту на ноту папи. Не сподїють ся вже відповіди антанту, що унеможливить папі поробленє нових кроків.
Довкола війни.
БЕРН (Ткб.) Француська преса згідно звертаєть ся проти промови державного секретаря Кільмана. Дневники усїх полїтичних відтїний домагають ся, щоби Кільманівському "Нї, нїколи" протиставити рівнож енерґічну відмову Франції.
ПАРИЖ. (Ткб.) В Палатї п. Leygues узасаднюючи інтерпеляцію про дипльоматичний перзонал сказав, що сїти інтриґ, розсновані неприятелем на всї краї, які ведуть з ним війну, конче домагають ся пояснити публичній опінїї в краю. Нїмцї від першого дня урядили пропаґанду. Франція нїчого не зробила в тій мірі.
Треба поборювати неприятеля не тільки на війсковім поли, але також на кождім иншім. До грудня 1916 Нїмеччина вірила в побідний мир. Аж по побідній опорі під Верденом оголосили свої пропозиції. Нота папи забуває про головні точки, т. є. про причини війни і відповідальність за неї. Пруський мілїтаризм є февдальним урядженєм, яке треба знищити, щоби доказати Нїмеччинї, що війна не є рентовним промислом.
БЕРЛЇН. (Ткб.) Обговорюючи відповідь Льойда Джорджа і Аскіта на промову Кільмана, дневники кажуть, що показуєть ся, що Нїмеччина мусить витревати при свій неугнутій волї оборони, щоби знївечити анґлїйські заборчі пляни.
Жалібне засїданє У. П. Р.
ВІДЕНЬ. (Прес. бюро У. П. Р.) Засїданє У. П. Р., скликане на день 11. с. м. о годинї 9. рано, обмежило ся до жалїбної манїфестації з приводу смерти посла о. Йосифа Фолиса, якого памяти присвятив окрему промову голова У. П. Р. д-р Петрушевич. Ухвалено перевести тлїннї останки бл. п. посла Фолиса до Скнилова.
Ухвалено також з приводу смерти посла д-ра Крека, щирого прихильника українського народу, висловити клюбови південних Славян найглибше спочуванє У. П. Р.
На знак жалоби закрито засїданє.
"Австро-Угорщина мусить бути розбита".
"Reichspost" доносить: В поважнім анґлїйськім журналї "Nienteeth Century" пише відомий анґлїйський публїцист Вілїям Беррі у своїй статї п. з. "Австро-Угорщина мусить бути розбита" ось що: "Від усуненя Австро-Угорщини залежить мирна будучність людства. З істнованєм Австро-Угорщини, хоч-би після віддачі Бельґії і Ельзасу й Льотаринґії та після справленя границь в xocен Італїї тїсно звязане істнованє середно европейського бльоку. З того приводу загрожений Египт. А Египт, який не є зовсїм вірний Анґлїї, є безнастанною небезпекою для бритійських Індій. Наслїдком того остають ся тільки одна роз'вязка: розбити Австро-Угорщину на куснї і з них та балканських держав скласти мур, що роздїляв би Нїмеччину від Сходу". В тих словах безперечно виявлені погляди міродатних анґлїйських кругів.
Розбитє нїмецького національного Союза.
ЛЬВІВ, 13. жовтня 1917. Віденські дневники доносять, що нїмецькі радикали згодосили своє виступленє з нїмецького національного Союза. Наслїдком того голова Союза д-р Доберніґ уступив із свого становища.

14.10.1917

До теми