Цьогорічну Нобелівську премію з економіки присудили Річарду Талеру — одному з творців теорії “наджінгу” (підштовхування). Завдяки цій теорії британці почали краще платити податки, а курці перейшли на електронні сигарети.
Річард Талер — співавтор бестселера про “наджінг”, який читають політики у всьому світі. Основна ідея “наджінгу” (to nudge — “легенько підштовхувати”) полягає в тому, що на людську поведінку можна впливати майже непомітно — наприклад, шляхом зміни формулювань у вимозі про сплату податків.
Аналізуючи те, як тексти впливають на свідомість, і коригуючи їх психоемоційне тло, Управління податкових і митних зборів Її Величності домоглося кращих податкових надходжень в британську казну. Теорія Талера вплинула на рішення Терези Мей змінити державну політику щодо донорства: тепер вважається, що людина після смерті дає мовчазну згоду на використання частин свого тіла в донорських цілях, якщо вона не стверджує протилежного. Департамент охорони здоров’я також прийняв принципи наджінгу у своїй регуляції е-сигарет.
Згідно з Нобелівським комітетом, 72-річний економіст, який, до речі, крім своєї академічної кар’єри ще й знімався в кіно (фільм 2015 The Big Short з Селеною Гомес у головній ролі), створив реалістичний аналіз того, як люди мислять і поводяться, коли ухвалюють економічні рішення. Відповідаючи на запитання, що він планує зробити з 9 млн шведських крон, Талер сказав, що хоче потратити їх “так ірраціонально, як це тільки можливо”. У такий спосіб він хоче вкотре довести, що в основі наших економічних рішень далеко не завжди лежить раціональне мислення.
Теорія наджінгу значною мірою походить зі сфери біхевіористської економіки. Згідно з біхевіористською теорією, первісні інстинкти переважають раціональні мотиви. Талер — один із піонерів цієї сфери досліджень.
Раніше він розглядав Брекзит як приклад ірраціональної поведінки. За його словами, британські виборці ірраціонально оцінили опції, які їх запропонували політики і ЗМІ. “Особисто я вважаю, що голосування за вихід з ЄС — це дуже ризикований шлях. Більшість виборців, однак, не думають про нього аналітичним способом”, — сказав він в інтерв’ю напередодні референдуму минулого року.
Разом з професором Кассом Санстайном Талер є співавтором книги “Наджінг: Покращуючи рішення про здоров’я, багатство та щастя” (2008), яка стала світовим бестселером. Він був одним з ініціаторів створення “підрозділу наджінгу” (nudging unit) 2010-го у перші дні прем’єрства Девіда Кемерона. Спочатку підрозділ зосереджувався на проблемах охорони здоров’я, зокрема ожиріння, алкоголізму, донорства, проте згодом його масштаб виріс до таких сфер, як податки, пенсії, крадіжки мобільних телефонів та навіть електронні сигарети. За деякими підрахунками, принципи наджінгу протягом року заохотили 100 тис. випадків донорства та спонукали 20% людей перейти на ощадливіші форми використання енергії.
Саме Талер почав розглядати наджінг як спосіб розв’язання проблем у суспільстві. Раніше схожі принципи біхевіоральної економіки використовували, наприклад, роздрібні торговці: роблячи прості зміни в товарі, вони можуть змінювати купівельні звички покупців.
Теорію наджінгу часто критикують праві, які вважають, що вона надто патерналістська. Її, однак, можна описати і як ліву неоліберальну ідею, оскільки вона ґрунтується на індивідуальному виборі, а не на прямому державному втручанні. На відміну від класичної економіки, у якій рішення приймають на основі холодної логіки, біхевіористська економіка залишає місце для ірраціональних дій і намагається зрозуміти, чому вони можуть бути такі важливі.
Талер — черговий американець, який отримав Нобеля з економіки. Американці цілковито домінують у цій премії: з часу її заснування у 1968 половина всіх лауреатів були громадянами США. Крім того, у ній є значна гендерна нерівність. Елінор Остром (померла 2012-го) є єдиною жінкою, яка отримала її у 2009 разом з американцем Олівером Вільямсоном за дослідження менеджменту колективних ресурсів.
Премії з економіки немає серед спадку Альфреда Нобеля, який заснував лише п’ять нагород — з фізики, хімії, медицини, літератури та миру. Нобелівську премію з економіки заснував Шведський центральний банк. Її офіційна назва: “Премія Шведського центрального банку з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля”.
Nobel prize in economics awarded to Richard Thaler
The Guardian, 09/10/2017
Зреферував Євген Ланюк