Не знаємо як в сторонах коло Закопаного в західній части нашого краю, але у всхідній єго части нема другої сторони, де би промисл деревний був так широко розвинений, так ориґінальний і навіть в торговли занимав так важне становище як на Покутю, в Коломийщинї, по тамтій сторонї Прута, в Гуцульщинї. Треба лиш дивувати ся, що ми так пізно опамятали ся і хочемо сему промислови прийти в поміч школою промисловою. В Гуцульщинї і на коломийскім Підгірю вирабляють від непамятних часів з дерева миски, тарілки, ложки, боклажки, т. зв. писані скринї, та всїляку домашну посудину. Давнїйше велась нею обмінна торговля за збіже далеко на Поділє майже аж до самої границї, а по части веде ся ще й нинї, лиш що она перейшла в жидівскі руки. Промисл сей вступив в послїдних часах на нову дорогу а набрав прикмет промислу артистичного. Що єго належало би піддержати і ще більше піднести, о тім не було сумнїву, але доси не було якось спромоги. Одна "Гуцульска спілка" в Коломиї, що якось ще єго піддержувала і она то також не мало до того причинила ся, що тепер отворить ся тому промислови красша будучність.
Ми вже згадували вчера коротко, що і Коломиї перебував під конець тамтого місяця краєвий инспектор для шкіл промислових. проф. Франке, в справі заложеня в Коломиї школи для промислу деревного. На нарадї дня 29 вересня в сїй справі сконстатовано — як доносить Gaz. Kоlomyjska — що така школа єсть потрібна; потребу ту виказала "Гуцульска спілка", котра заложила побіч свого складу таку школу і в котрій тепер образує ся молодїж cїльска на здібних токарів, столярів, різбарів і т. д.
Відтак порушено також справу дотації школи і єї поміщеня. П. инспектор заявив, що правительство з засади при закладаню шкіл жадає від дотичної громади або повіта, щоби дали і удержували мешканє школи та місце на варстати. А правительство в такім случаю бере на себо всї прочі кошти удержаня школи, як купно варстатів, потрібних знарядів, платню учителїв і т. п. Відтак запитав п. инспектор бурмістра м. Коломиї, чим може місто причинити ся до удержаня такої школи.
П. бурмістр сказав, що справу тую розбирано вже на засїданю ради міскої. Громада зобовязує ся дати поміщенє на школу, а на удержанє єї що року 600 зр. або й 800 зр. Громада і так уже на школу дає богато. Потреби з кождим днем poстуть і небавом мусить громада взяти ся до дорогих инвестицій. Притім сказав, що обіцяні 800 зр. суть лише частиною тої суми, на котру можна числити, бо крім громади ще і повіти покутскі, а дальше й край дадуть щось, для всїх же з тої школи може бути хосен.
На се відповів п. инспектор, що Видїл краєвий, котрий дуже опікує ся школами промисловими і взагалї домашним промислом, і caм не відмовить своєї помочи школї і завізве всї покутскі повіти, щоби причинили ся зі своєї сторони до удержаня школи.
Проф. Франке розвідавши ще у п. Бродовского, чи достанесь легко добрий матеріял, відїхав до Львова здати справу, а не задовго приїде до Коломї державний инспектор промисловий проф. Екснер в тій самій справі.
