◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Росія збираєть ся продати Сибір?
СТОКГОЛЬМ (Пр. тел.) "Русское Слово" доносить: Мінїстер публичних робіт на одних збоpаx у Москві сказав, що фінансове положенє в Poсiї, головно наслїдком апровізаційної крізи, яка навіть армії грозить голодом, є дуже сумне, що російське правительство числить ся з продажю Сибірі одній державі. Через се Росії втратить свій шпихлїр і одинокий ратунок, який міг по війнї оберегти її перед повною залежністю від заграницї.
Конференції в Ватиканї.
АМСТЕРДАМ (Ткб.) "Niuews van den Dag" доносить з Риму, що в конференціях, які вибули ся минувшого тижнів Ватиканї під проводом папи над положенєм витвореним мировою нотою осередних держав взяли участь кардинал о. Ґаспарі, монахійський нунцій о Фрівірт, кардинал о. Скапінелї і кардинал о. Мерідель Валь та секретар Ґаспарого о. Тедеші. Moж впевнити, що апостольська столиця бажає провадити дальше дїло мира.
Преса про промову Чернїна.
СТОКГОЛЬМ. (Ткб.) Промова мінїстра ґр. Чернїна стрінула ся в тутешній пресї з прихильним принятєм. Уважають її важною заявлю Австро-Угорщини в мировім дусї.
Преса про промову Чернїна.
СТОКГОЛЬМ. (Ткб.) Промова мінїстра Чернїна стрінула ся в тутешній пресї з прихильним принятєм. Уважають її важною заявою Австро-Угорщини в мировім дусї.
Коли помирить ся Анґлїя.
ЛЬОНДОН (Райтер). Мінїстер Черчіль у виголошеній промові сказав: Наші думки пpисвячені заповідям рішаючих побід. Bсї бажаємо мира на землї, та не пора тепер говорити про мир, бо находимо ся в найповажнїйшій фазї війни. Наші воєнні цїли тверезї та ми ще їх не здїйснили, мілїтаризм пруський ще не знищений. Було би страшною ошибкою заключати мир, заки будуть осягнені наші цїли.
Хоч як страшне дальше веденє війни, не вагаємо ся що до вибору наших доріг. Наші припаси поживи тепер є більші, як на початку війни, наша продукція зросла, наші війска в слїдуючім роцї, коли би, борони Боже, війна ще тривала, будуть лїпше зоружені, нїж коли-небудь. Ми повні віри, але й Нїмцї мають такуж віру і роблять розпучливі зусиля і то не без причини, бо знають, що анґлїйцї є головним чинником війни та що наша сила є незломима і все зростає.
Оберучев і Українцї.
ВІДЕНЬ, 3. жовтня 1917. "День" з 15. н. ст. вересня в телєґрамі з Київа повідомляє:
На засїданю Малої Ради при обговорюваню питаня про cильнy власть в краю Винниченко піднїс ряд закидів проти начальника київського воєнного округа Оберучева, вказуючи, що спільна праця Ґенерального Секретаріяту неможлива з причини виявлюваного Оберучевом неприхильного відношеня до Українцїв.