Генетичне дослідження доводить, що сучасна людина старіша, ніж вважали впродовж тривалого часу. Згідно з новим порівнянням ДНК перші представники homo sapiens мали б жити понад 300 000 років тому. Адже тоді предки сучасних бушменів відділилися від усіх інших народів, інформують у журналі «Science». Крім того, homo sapiens могли розвинутися одночасно в кількох регіонах Африки.




Реконструкція генеалогічного дерева homo sapiens на основі ДНК-порівняння. Згідно з отриманими результатами      перше розгалуження відбулося ще 300 000 років тому.​ Зображення: C. Schlebusch et al./ Science.


 

Колиска homo sapiens – в Африці. Але коли і де саме тут розвинулися наші предки, неясно. Впродовж тривалого часу найстарішим відомим представником homo sapiens вважали рештки з Ефіопії, яким 190 000 років. Вони заодно й підтверджували припущення, що колиска людства – в Східній Африці.

 

Проте вже 2011 року нове генетичне порівняння надало докази того, що найбільш ранні люди жили в Південній Африці. А в червні 2017 року в Марокко вчені виявили рештки homo sapiens, яким близько 300 000 років. Це їх зовсім заплутало. Адже знахідка засвідчує: сучасна людина може бути старшою принаймні на 100 000 років, ніж дотепер вважади, і що її поширення зовсім не обмежувалося Східною чи Південною Африкою.

 

І нещодавнє генетичне дослідження підтвердило гіпотезу, що людина нашого виду виникла суттєво раніше. Каріна Шлебуш (Carina Schlebusch) та її колеги з Уппсальського університету проаналізували геном з решток семи південноафриканських людей, яким від 2 000 до 500 років.

 

Троє з них були мисливцями-збирачами кам’яного віку, і вони виявилися генетично ідентичні з сучасними південними групами бушменів (одного з найстаріших народів Землі). Четверо інших скам’янілостей, що належали землеробам залізної доби, виявилися генетично такими ж, як і сучасні народності банту.

 

Науковці проаналізували геном цих індивідів та порівняли ці ДНК–послідовності з наявними у викопних і сьогодні живих людей з різних народів та регіонів планети. На підставі відмінностей та нашарування мутацій можна було реконструювати, коли різні популяції відділилися одне від одної.

 

Несподіваний результат: в геномі прадавніх бушменів знайшли такі варіації, що відрізняють їх від усіх інших африканських і неафриканських народів. Згідно з даними науковців: ці племена відділилося від інших популяцій homo sapiens дуже рано.

 

«Наші результати демонструють, що найдавніше генетичне розгалуження в межах нашого виду – анатомічно сучасного homo sapiens – відбулося в період від 350 000 до 260 000 років тому, – повідомила Шлебуш та її колеги. – Тобто, сучасні люди виникли раніше, ніж дотепер припускали».

 

Перші представники homo sapiens могли навіть бути сучасниками homo naledi – загадкового виду давніх людей, чиї рештки виявили в печері на території Південної Африки кілька років тому.

 

Отримані результати засвідчують: очевидно, в Африці не було єдиної «колиски» homo sapiens. «Як палеонтологічні, так і генетичні докази вказують на мультирегіональне походження анатомічно сучасних людей в Африці», – пояснили Шлебуш.

 

Свої ознаки, які їх зробили першими справжніми людьми, наші предки могли розвинути як в Північній Африці, так і в Східній чи Південній. Тож передісторія сучасної людини стає ще складнішою. Шлях до людини, очевидно, не був прямим, радше це було скупчення бічних та обхідних доріг. Аби розгадати процес людського становлення остаточно, потрібно ще чимало досліджень.



Homo sapiens ist tatsächlich älter

AAAS, 29/09/2017

Зреферувала Соломія Кривенко

01.10.2017