Оскільки політик бреше, деформує реальність і не має наміру — ані можливості — здійснити свої обіцянки, то я голосую за того, який бреше цікаво і згідно з моїм світобаченням

 

 

"Карлика-порноактора, двійника Ґордона Рамзі, зжер борсук"? Заголовок з розряду між "занадто прекрасне, щоб могло бути справжнім" та "настільки абсурдне, що такого ніхто би не придумав" виявився приналежним до першої з цих двох категорій. "The Sunday Sport", газета, що запустила у світ цю історію, відома своїми сенсаційними заголовками — раніше вона повідомляла, серед іншого, про знайдений на Місяці бомбардувальник з часів II Світової війни. А Персі Фостера, карлика із заголовку, ніколи не існувало.

 

Шість років тому, коли такі новини швидко спростовували в мережі, це було смішним жартом. Нині це кваліфікували б як фейк. А вони щораз рідше бувають потішними.

 

У грудні якийсь фацет відкрив вогонь у піцерії Comet Ping Fong у Вашингтоні, яка — згідно з популярними на правих порталах теоріями змов — була штаб-квартирою зграї сатаністів-педофілів під керівництвом Гілларі Клінтон. Які ж неспростовні докази зуміли схилили Едґара Вельча спробувати звільнити дітей, яких там ніби тримали? Перші літери назви ресторану є такими ж, як і в "child pornography". А прізвище власника піцерії Джеймса Алефантіса французькою звучить майже як "я кохаю дітей".

 

14% виборців Трампа повірили, що кандидатка демпартії є педофілкою-сатаністкою. 32% вважали це ймовірним.

 

■ ■ ■

 

За останні три місяці президентської кампанії фейки типу "Папа підтримав Трампа" або "Гілларі продавала зброю ІДІЛу" були на порталах соцмереж популярнішими за інформацію від "New York Times" чи CNN. В Німеччині з широкою луною пройшла фальшивка, що емігранти нібито захопили і зґвалтували 13-літню дівчинку. Кандидат правиці на президента Франції Ален Жюппе ніби міг мати зв'язки з Мусульманським братством, а Емманюель Макрон мав ніби бути геєм. У Бразилії під час імпічменту президента Ділми Русеф три з п'яти найчастіше поширюваних у Фейсбуці новин були фальшивками.

 

Не всі фейки є пропагандою російської / ультраправої / спонсорованої Соросом (непотрібне викреслити) змови. Деякі з них є чистим бізнесом: що більше кліків — то більше доходів з реклами. Група підлітків у Македонії створила 2016 року понад сто сайтів, продукуючи вигідні для Трампа фальшивки — не тому, що були фанами мільярдера, а тому, що просто відкрили: саме такі фальшивки найкраще продаються.

 

Чому фейки завше були вигідні політикам та їхнім творцям, це зрозуміло. Цікавіше питання звучить: "Звідки нинішня епідемія? І чому ми в них віримо?"

 

■ ■ ■

 

Постправда — "обставини, в яких об'єктивні факти мають менше впливу на громадську думку, ніж апеляція до емоцій та особистих переконань" — була обрана словом 2016 року. Її уособленням є Трамп, який уникання правди вивищив до рангу мистецтва. Він не перший президент, що бреше — Джі-еф-кей [Кеннеді] приховував свої проблеми зі здоров'ям, Ніксон запевняв, що є зразком чесності, а Клінтон не могнувши оголошував, що "не мав сексу з цією жінкою". Але якщо більшість політиків брешуть, коли мусять і якщо вірять, що вийдуть сухими з води, то і Трамп не мав би перейматися, чи те, що він каже, оперте на фактах. А спійманий на брехні, знизує плечима: "я думав, що це правда", або "я читав про це в інтернеті, тож які проблеми?"

 

Курт Андерсен з "Atlantic" у тексті "Як Америка втратила розум" шукає коріння постправди в 60-х роках. Діти-квіти відкривали альтернативні стани свідомості і відкинули науку яко опресивну, дискриміновані групи — жінки, геї, афроамериканці — творили власні наративи, а психоаналіз робив акцент не на фактах, а на інтерпретуванні. Ліві французькі постмодерністи переконували, що нема чогось такого, як правда та об'єктивність — тільки влада й інтереси. Зі сторони ж правиці в наступному десятиріччі постала так звана моральна більшість, котра доводила: хоч що б про це говорили науковці, Бог створив світ за сім днів. Правда зрелятивізувалася, критика перетворилася на переслідування критикованої особи, а різниця між фактом й опінією щораз більше розмивалася.

 

Однак Фентазіленд міг розгорнути крила лише в епоху інтернету. Традиційні медіа мали своє стандарти — об'єктивність, перевірку фактів, а без посередництва цих медій дістатися до великої групи людей було практично неможливо. Інтернет драматично демократизував потік інформації. "До виникнення інтернету фанатики були зазвичай ізольованими — в будь-якому разі, їм було все важче підтримувати віру у свої альтернативні реальності. Нині всі фантазії виглядають як справжні", — пише Андерсен.

 

Це все посилювалося принципом "я є американцем — можу вірити в те, що мені подобається, це вільна країна". Результат: девальвація правди. Або, парафразуючи Юзефа Пілсудського, сьогодні правда як дупа — у кожного своя.

 

■ ■ ■

 

Метью д'Анкона, автор книги "Post-Truth: The New War on Truth and How to Fight Back" (Постправда: нова війна з правдою і як з нею боротися), натомість пише, що еру постправди почав 2016 рік — рік Брекзіт та перемоги Трампа.

 

На його думку, різниця не в тому, що політики перестали оперувати правдою, а те, що людей це перестало турбувати. Виборці взяли до відома, що політик бреше, деформує реальність і не має найменшого наміру — ані можливості — здійснити свої обіцянки, то й вони голосують за того, брехня якого ближча їхньому світобаченню. Або який бреше цікавіше.

 

Як з цим воювати? Д'Анкон переконує, що недостатньо просто подати сухі факти, ще й поблажливим тоном. Треба відновити ідею громадянства, позитивний наратив, здатний конкурувати з цинізмом фейків. А ще варто розв’язати проблеми, котрі продукують цей цинізм і розчарування: ринковість більшості сфер суспільного життя — на чолі з освітою, медициною та політикою, втрату гідності праці, поступ автоматизації, острах перед чужими, що змінюють нашу культуру...

 

Наразі Facebook і Google обіцяють ввести інструменти, щоби відрізняти фейки від правдивої інформації. У найближчому прогнозованому майбутньому — коли скомбінують, як це зробити так, щоби воно не вплинуло на їхні зиски.

 


Katarzyna Wężyk
Moim zdaniem ziemia jest płaska
Gazeta Wyborcza, 23.09.2017
Переклад О.Д.

 

 

 

 

 

 

28.09.2017