Той, хто не вірить в кліматичні зміни чи еволюцію, ніяк не неук, – навпаки. Вища освіта схильна зміцнювати скептичні настрої, принаймні в середовищі певних політичних і релігійних груп, засвідчує американське дослідження. У межах цих груп поляризація між прихильниками та противниками наукових теорій зростає разом з поглибленням знань. Чому це так, дотепер залишається спекулятивним, інформують учені.
Фрагмент даних: ставлення щодо кліматичних змін, еволюції та Великого вибуху залежить від рівня освіти та політичних переконань. Зображення: Drummond und Fischhoff/ PNAS.
Передусім в США, а також в Європі існують певні групи, що скептично ставляться до визнаних наукових теорій або ж зовсім їх відкидають. Наприклад, скептики кліматичних змін вважають, що ці зміни вигадали або, принаймні, що людина до їхнього виникнення не причетна. Вони вірять у дані, що намагаються спростувати кліматичні зміни. Іншим прикладом є люди, що з релігійних причин не вірять в еволюцію.
Але чому так відбувається і як це можна змінити? Чи скептикам просто бракує знання або освіти? «Одна з гіпотез звучить так: «якщо люди не поважають науки, то вони її просто не розуміють, – пояснила Кейтлін Друммон (Caitlin Drummond) з Університету Карнегі-Меллон. – Можна подумати, що такі люди просто потребують більше фактів».
Але чи цей поширений образ відповідає дійсності і власне неосвічені схильні вірити у фейки та теорії змови?
Аби це з’ясувати, Друммон та її колега Барух Фішгоф (Baruch Fischhoff) проаналізували дані про 2 500 учасників, що взяли участь в американському загальному соціальному дослідженні. Це загальнодержавне опитування стосувалося рівня освіти і ставлення населення до десятків політичних, релігійних, суспільних і наукових проблем. Частиною дослідження був також тест на наукову освіту.
У межах розвідки вчені цілеспрямовано досліджували, як освіта та знання, а також політичні та релігійні погляди впливають на уявлення про шість контраверсійних тем: кліматичні зміни, еволюційна теорія, Великий вибух, дослідження стовбурових клітин, нанотехнології та генетично модифікована їжа.
Несподіваний результат: зі збільшенням рівня освіти в певних політичних і релігійних таборах скептицизм не зменшувався, а навіть зростав щодо певних тем. «Ми виявили суттєво сильнішу поляризацію серед учасників з високим рівнем освіти щодо чотирьох тем: кліматичні зміни, еволюція, дослідження стовбурових клітин та Великий вибух», – повідомили Друммон та Фішгоф.
Криві ставлення щодо цих тем розходилися тим сильніше, чим вищим був рівень освіти та загальних наукових знань опитаних. Тобто що впевненіше освічені реципієнти підтримували поширені доктрини, то різкіше їх відхиляли інші. Як і слід було очікувати, політичні консерватори належать радше до кліматичних скептиків, а дуже релігійні люди – до тих, що відкидають теорію еволюції, розповіли учені.
«Краща освіта та вищий рівень знань пов'язаний з сильнішою політичною та релігійною поляризацією», – констатують дослідники. На думку учених, це суперечить гіпотезі, що скептикам просто бракує знань про факти. «Модель дефіциту однозначно не пасує до всіх випадків», – пояснила Друммон.
Але що є причиною цих розходжень у поглядах населення? «Про причини дотепер ми можемо хіба здогадуватися, – сказав Фішгоф. – Одне з можливих пояснень: освічені люди краще знають, які погляди вони повинні представляти як члени певної політичної або релігійної групи і де знайти відповідні аргументи».
В такому випадку ставлення до контраверсійних тем можна було б вважати своєрідною ідентифікацією з політичними чи релігійними групами. Доказом цього можуть бути результати опитування щодо питань нанотехнологій і генних технік: ці теми дотепер не сприймають однозначно в межах конкретних політичних і релігійних рухів. Відмінності між противниками та прихильниками цих нововведень не залежать від рівня освіти, засвідчило опитування.
«Інше можливе пояснення: довіра до власних знань росте швидше, ніж фактичний рівень знань», – пояснюють дослідники. Це б означало: скептики насправді вважають, що бачать наскрізь теорії змови або спроби загладити науковим «естаблішментом» певні питання.
Яке пояснення відповідає дійсності, дотепер є лише спекуляцією. Розгадку мали б надати наступні дослідження. Проте очевидно, що проста стратегія «більше пояснювати – знешкоджувати скептицизм» не працює.
Carnegie Mellon University, 22/08/2017
Зреферувала Соломія Кривенко
01.09.2017