Резолюція бюро Окружного південно-західнього Комітету Євр. соц.-дем. роб. партії, прийнята на засїданню бюро 12 липня (н. ст.) с. р. і на загальних зборах київської орґанїзації тогож дня, така, як подає Роб. Газ.:
Виходячи з погляду, що всї нації Росії мають безумовне право на полїтичне й культурне самовизначеннє, Окружний Комітет вітає тривале змаганнє українського народу до самоорґанїзації на автономно-демократичннх основах.
Визнаючи гасло державного ладу в Росії на республикансько-федеративній підставі, Окружний Комітет уважає необхідним підтримувати у відношенню до України домаганнє національно-територіяльної автономії сеї округи в етноґрафічних межах, в такім розумінню, що ґеоґрафічно ся автономія має обіймати одностайну територію, в якій більшість населення становлять члени української нації.
При сїм у виборах до центральної установи представників України (сойм) мав брати участь усе населеннє України, без ріжницї національности, а вибори мають бути загальні, рівні, безпосередні, тайні, без ріжниць полу й пропорціональні.
Для оборони інтересів національних меншостей, які живуть на Українї (Руських, Євреїв, Поляків і ин.), вони повинні мати право автономно управляти національними справами, відокремленими від компетенції загально-державного парляменту, Українського Сойму й орґанів місцевого самоурядування. Тому нації меншостей утворюють місцеві орґани національного самоурядування окружні, всеукраїнські орґани й загально-російські — на персональних основах (представничий і виконавчий).
Головні основи територіяльно-політичної автономії України, національно-полїтичиої автономії національних меншостей, межі компетенції автономних орґанів і публичні права мов тих націй в усїх державних, окружних і місцевих орґанах — установляють ся за згодою всїх живучих на Українї націй і мають бути затверджені всеросійськими Установчими Зборами через основне, загально-державне законодавство.
Будучи переконаним про необхідність повної згоди між тимчасовим урядом і орґанами, які в особі Центральної Ради й Ґенерального Секретаріяту утворила українська нація, а рівнож з иншими націями, які живуть на Українї, Окружний Комітет уважає за необхідне, щоб:
1. тимчасовий уряд признав Українську Центральну Раду й Ґенеральний Секретаріят — автономними центральними орґанами української нації яко такої.
2. Українська Рада враз з представниками національних меншостей підготовила працю над орґанїзацією територіяльно-автономного ладу на Українї, а для сього треба:
а) як найшвидше скликати територіальний зїзд України на підставі загального, рівного, безпосереднього, тайного, без ріжниць полу й пропорціонального виборчого права;
б) негайно утворити у Київі комітет з представників тимчасового уряду, ради роб. деп., ради салд. деп., ґубернського й військового вик. комітетів, громадських орґанїзацій усїх полїтичних партій і національних орґанїзацій (українських, руських, польських, єврейських) для згоди в міжнаціональних справах на Українї і установлення часу та способу скликання територіяльного з'їзду.
3. щоб при тимчасовім урядї була утворена рада для національних питань з рівної скількости представників усїх націй Росії; ся рада має стежити за всїма вчинками уряду, які відносять ся до тих націй;
4. щоб були відраховані в розпорядимість повстаючих національно-автономних орґанів окремих націй з загальнодержавних і місцевих засобів визначені суми для залагодження потреб даної нації.
Рівночасно Окружний Комітет уважає, що найкращою ґарантією інтересів національних меншостей на Україні — буде як найшвидше утвореннє сими меншостями своїх національно-автономних установ, як місцевих комун і окружних і всеросійських орґанів, які-б їх обєднювали. За сю працю треба взяти ся негайно.
