◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Амнестія з нагоди цїсарських уродин. (Ткб.) "Wiener Zig" оголошує рескрипт, яким цїсар заряджує, щоб усїм особам війсковим, засудженим війсковими судами перед днем 17 с. м. на кари на свободї і котрим дозволено на перерванє відбутя кари, — даровано сї кари, коли по засудї поводились вони так хоробро супроти ворога, а й потім теж добре вели ся, що сам можна вважати вину за счеркнену. Відносить ся се також до всїх осіб, котрих перед днем 17 с. м. один з війскових судів правосильно засудив за провину або переступство. Виняті з сього є засуджені за підбиванє цїн і лихву. Рівночасно даровуєть ся сим робом наслїдки кар. Мінїстерство війни одержало уповажненє предложити внесенє до ласки у випадках, які заслугують на поставленє внесеня на ласку.
Підвисшанє пайки хлїба. Управа громади м. Львова оголошує: Наслїдком телєґрафічного зарядженя ц. к. Намісництва в Кракові з дня 14 серпня с. р. подаєть ся до відома інтересованих, що почавши від 16 с. м. підвисшено пайку збіжа на виживленє осіб, котрі заосмотрюють ся з власних засобів, на 300 ґр. для звичайних, а 366 ґр. збіжа денно для тяжко працюючих, котрі заосмотрюють ся з власних засобів.
Чинш на мешканє для бездомних. Централя для відбудови краю видала отсї зарядженя в справі виплати чиншу найму для бездомних, яких хати, зглядно мешканя, є знищені. Виплату чиншу мають від дня 1. липня с. р. переводити будівельні Експозитури (а не староства, як досї) до рук самих бездомних квартально з гори, а саме по селах по 18 корон квартально, для голови родини по 12 корон, а для кождого дорослого члена родини, мешкаючого спільно і по 6 корон для дитини низше 8 лїт. По містах буде той чинш квартальний о 12 корон (для дорослих), зглядно о 6 корон (для дїтий низше 8 лїт) висший як чинш по селах. Нехай же всї ті, що опинили ся без власного даху над головою і мешкають тепер у наймлених хатах, домагають ся в будівельних експозитурах виплати належного їм чиншу на мешканє.
З Борщівщини. О. Дмитро Курдидик, що перебув російську інвазію, пише у своїм листї про свої переживаня ось що: До Борщівщини увійшли Росіяни дня 3 вересня 1914 р. Начальником повіту став в сїчни Бондарук і правив повітом до часу революції. В 1915 р. підчас російського відвороту з части Галичини серед російських війск кинули ся пошесні недуги, тиф і холєра, які в Борщеві і Озерянах лютували і серед цивільного населеня. Наслїдком недостачі робучих сил і тягла (селян часто потягали на підводи) богато поля неуправленого. У мене н. пр. стоїть через три роки 40 морґів не ораних і не обсїваних. Після революції управа повіту стала лїберальнїйша. Послїдний відворот Росіян пройшов над нашими головами як одна страшна буря. Скрізь відступаючі війска рабували. До мене на приходство прийшло 15 зоружених салдатів і зажадали коний. Коли я їм ключів не дав, змірили ся до мене стріляти. Я з родиною сховав ся в хатї і тодї напастуючі салдати вивели зі стайнї 2 пари коний а опісля дібравши ся до хати, вивели відтам ще сховані 2 конї. В хаті розбили вертгаймівську касу і забрали відти всю готівку. Порозбивали також всї бюрка, шафи. Збіже стоїть на поли і нема його у мене чим звести. Всеї шкоди, зробленої Росіянами, маю на 14 до 16 тисяч корон.

18.08.1917

До теми