Мінойська та мікенська цивілізації виникли, здавалося б, нізвідки. Та нещодавно вчені розкрили таємницю їхнього походження. ДНК-аналізи виявили: обидві культури бронзової доби мали спільні корені і розвинулися з місцевого населення. Крім того, на мікенців уплинули степові кочівники, що примандрували з Центральної Азії, інформують в журналі Nature.
Культ бика мінойців. На фресці з Кносського палацу ілюстрація до легенди про Мінотавра. Але ким були мінойці? Зображення: Harrieta171/ CC-by-sa 3.0.
Мінойська та мікенська цивілізації належать до найбільш ранніх на території Європи – і найтаємничіших. Починаючи з приблизно 2600 року до Христа представники мінойської культури на Криті збудували перші палаци. Здавалося би, з нічого виникли їхні складні поселення, мешканці яких створювали цінні прикраси, чарівні фрески та послуговувалися письмом, якого дотепер учені не можуть розшифрувати.
Проте звідки взялися перші мінойці? Це питання залишалося нез’ясованим упродовж тривалого часу. Деякі історики припускали, що до швидкого розвитку критської культури доклалися прибульці з Єгипту та представники інших близькосхідних цивілізацій. Та 2013 року ДНК-аналіз померлого, похованого у мінойських гробницях, засвідчив: мінойці не були африканцями.
Також загадковими донині є мікенці: їхня культура зародилася близько 1700 років до Різдва Христового на Пелопоннеському півострові та домінувала у регіоні Егейського моря після занепаду мінойців. Мікенці теж будували палаци та створили власне письмо, з якого потім розвинулася грецька писемність.
Нез’ясованим, проте, залишається, чи мікенська культура ґрунтувалася на мінойській (зокрема й у письмі). Також невідомо, чому обидві цивілізації занепали. Могутність мінойців, починаючи з 1450 року до Христа, вичерпувалася, ймовірно, через руйнівні наслідки виверження вулкана Санторіні. Імперія Мікенів занепала приблизно 1200 року до Різдва Христового. Однією з причин можуть бути кліматичні зміни, що в той час послабили й інші середземноморські культури.
Нещодавно аналіз геному надав можливість по-новому поглянути на походження та спорідненість обох цих загадкових цивілізацій. «Ми хотіли знати, чи мінойці та мікенці були генетично окремими народами, чи ні. Якщо вони були споріднені, то як? І ким були їхні предки?» – пояснив Йоганес Краузе (Johannes Krause) з Інституту людської історії імені Макса Планка, керівник дослідження.
Аби відповісти на ці запитання, вчені проаналізували геном десяти мінойців та мікенців, чиї рештки виявили у могилах бронзового періоду на Криті та на Пелопонесі. Для порівняння дослідники вивчили також ДНК трьох анатолійців бронзової доби, одного землероба епохи неоліту з Пелопоннесу та критянина, що жив після мікенців. ДНК сучасної людини використали для додаткового порівняння.
Генетичний аналіз засвідчив: мінойці та мікенці були споріднені між собою. Обидві культури не були засновані мігрантами, вони виникли на місцевому рівні, інформують учені. Більша частина їхнього геному походить від хлібороба доби неоліту, який колись прийшов з Анатолії та приніс землеробство до Європи.
Ще незначна частина геному походить зі Середнього Сходу: «Мінойці, мікенці та сучасні греки мають предків, що були ранніми мешканцями Кавказу, Вірменії й Ірану», – повідомив провідний автор розвідки Йозеф Лазарідіс (Iosif Lazaridis) з Гарвардської медичної школи в Бостоні. Люди в Егейському регіоні – як раніше, так і нині – мають однакове коріння, розповів учений.
Проте існують і відмінності: у мікенців науковці помітили третій генетичний складник, якого мінойці були позбавлені. Він походив від степових кочовиків, що у бронзову добу прийшли до Європи з Центральної Азії. Їхній прихід спричинив суттєві культурні зміни і заклав основи для виникнення праіндоєвропейської мови.
Гени степових вершників, виявлені у мікенців, могли би пояснити, чому вони більше, ніж мінойці, нагадують сучасних греків і європейців у мові та письмі: як і на інші народи того часу, на них сильно впливали переселенці. Проте до Криту степові мандрівники не дійшли, тому не мали на мінойців жодного впливу.
Ursprung der Minoer und Mykener geklärt
MPI für Menschheitsgeschichte, University of Washington, Howard Hughes Medical Institute, 03/08/2017
Зреферувала Соломія Кривенко